Електронна бібліотека/Поезія
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
- Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
- Сонячний хлопчикВіктор Палинський
- де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
- Любити словомЮрій Гундарєв
- КульбабкаЮрій Гундарєв
- Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
- Закрите небоЮрій Гундарєв
- БезжальноЮрій Гундарєв
- Людському наступному світу...Микола Істин
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
- Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
- Поетичні новиниМикола Істин
- Настя малює не квіткуПавло Кущ
- БубликПавло Кущ
- Серцем-садом...Микола Істин
- коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
- LET ME GОOKEAN ELZY
- Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
відосеніло,
Червоні кетяги горять в пречистій цноті.
Ірпінь, Ірпінь… Вже й замело перони
Снігами несходимими, як вічність.
І вірші знов читав я… Сиві грона
Мені багаттям дихали у вічі.
* * *
Коли зацвітає літо
Першим червневим днем
І ластівка,
Торкнувши крилом зеніту,
Припрошує в літо
Мене,
Коли тополині віти
Пухові хустки свої
Стелять під ноги вітру
(вітер їм так звелів) -
Линуть птахи і віти,
І світу білого тільки -
Що вітер над цілим світом,
І літо моє черлене
(так жито співу чека перепілки) -
Довірливо літо чека на мене.
* * *
Євгену Гуцалові
В зелених переспівах
зоряно-криляно-клично
Над вічним праполем і небом правічним
Душа засвітилася, повна довіри
До сизого птаха і сивого звіра,
До тихого проліска,
що в узголів"ї
Зільного світу
з любові, з любові…
В кожній пелюстці -
по вінчику світла,
В кожному слові –
зелено-вітно,
В кожній росині -
повно осоння,
В ранішній сині -
райдужні дзвони…
Дзвони
дзвіночками
бризнуть над літом,
Ще й чебрецями
до ганку…
Дзвони
Над білим
над цілим
над світом…
Один дзвін
долею став
На світанку.
* * *
"…Зайці котять передніми лапами
По городах капусту в поле".
М.Вінграновський
А літо сліпо спішило в осінь,
Аж спотикаючись об соняшничиння…
І лапками сонячні зайчики
Котили з городу капусту чинно.
І густо-джмелиним роєм
Гугнів в огудинні-натинні вітер.
Мак темно-шершаві голови
Тримав з належною гідністю
( як і годиться мужчинам).
І ти, мій наївний, мій дивний серпню,
Не помітив навіть ні трішечки кпину
В достиглості тій
(мов заворожено),
Ані хизування найменшого
(так риба сліпо пірнає в вершу) -
І був повергнутий владою вересня,
Під каблучком золотим-хмаринкою,
Під павутинкою срібною осені…
Мій світлий серпню…
Мов заворожено.
* * *
Цей вересневий сад - немов причал,
Де важко крилять шхуни яблуневі,
Сповна відчувши на своїх плечах
Ранетами набитий туго невід.
Пора ділити золотий вантаж,
Пора вертань до отчого порога…
Цей вересневий сад мені теплом світа,
Де радощів до вінця і тривоги.
Стрімкого течива нестишена жага
Не поміліла ще , не охолола…
Й не по мені човни ті на приколі,
Яким не знать не глибу, ні жахань.
І все ж - до берега, до берега… На звіт.
Одвічна спрага обважнілих віт.
* * *
Осіннім днем на золотім узліссі
Самотня сарна билась у журбі…
І вже було несила більш любить
Осіннім днем на золотім узліссі.
Тужава набубнявілість в горісі
Аж вибухала, аж гула: любить !
І кетяги черлені горобин
Спадали долу на обніжки сизі.
Ніс жовтень розмальовані валізи
Щедрот осінніх в ранки голубі…
А ти гукала журавлів у висі ,
І помах крил прощально так тобі …
І вже було несила більш любить
Осіннім днем на золотім узліссі.
* * *
Це зима, щоб вітри кругойдучі
Прямо з ночі тебе обпекли,
Щоб у чаді чиєїсь хули
Не звелася душа на онуччя;
Щоб в лихім несусвітті хуги
Чистотою снігів очищатись,
Щоб навчитись прощать ворогів,
В чому друзів не можна прощати;
Це зима, щоб осінні громи
З весняними в душі поєднати,
Щоб навчилась душа проростати
Тим громов’ям і серед зими;
Щоби ми у палінь-холодину
( Коли й серце морозом пала )
І малесенький подих тепла
Цінувати навчились, людино.
…Молодими ще соками ліс
закипить навесні аж до неба.
Та сьогодні снігів йому треба,
Щоб ті соки у кроні збулись,
Щоб збулося душі сокровенне
( Для чого ще й наймення нема)
Журавлем чи… синицею в жмені…
Ця зима, ця зима, ця зима.
* * *
Пора дощів
Ще диха в спину,
І чвякіт груддям
Ще не став,
Та от морозцю перший спінінг
Хтось розкрутив поверх отав.
Зблисне
Холодною блешнею
Ще вчора лагідний ставок…
Ось-ось…і клюне на гачок
Зима
хурделиці клешнею
* * *
Тече у лютий каламуттю
Зима над лагідним Дніпром…
Поскрипує старий пором
В надії на морози люті.
Ізнидів сирістю снігів
Озимий клин… І на безсніжжі
Промерзлі ніжки лепехи
Вітрисько знахабнілий ніжить.
Між очеретів і рокит
Пасе ріка тумани-вівці;
І синій лід , мов синій кит,
У січні їй лише
Останні події
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
- 10.12.2024|10:35Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
- 10.12.2024|10:30У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”