Філіп Зімбардо «Ефект Люцифера. Чому хороші люди роблять жахливі вчинки»

 Yakaboo Publishing 

«Я прагну довести, що більшість людей більшість часу є добрими, проте їх легко втягнути в те, що вважатиметься егоїстичним, антисоціальним і деструктивним щодо до інших», − йдеться у передмові книжки, що по суті є щоденником, документацією Стенфордського в’язничного експерименту. Філіп Зімбардо ще в далекому 1971 році, досліджуючи психологію зла, зібрав групу з 24 студентів. Під час жеребкування їх поділили на ув’язнених та наглядачів. Планувалося, що у штучно створеній в’язниці протягом двох тижнів психолог спостерігатиме за змінами поведінки учасників, втім за шість днів експеримент довелося припинити через реальну загрозу життю людей. Виявилося, що ситуативні особливості, насамперед, ті, при яких негуманна поведінка виправдовується соціальними ролями, системою (як у випадку наглядача/в’язня), здатні перетворити людину без психічних відхилень ледь не на садиста. Але Зімбардо, ніби заспокоюючи читача, наприкінці книги подає міркування про героїзм як опір ситуації, поділяючи його на різні моделі. «Героїчні вчинки і люди, які їх здійснюють, мають бути вшановані. Вони формують осно­вні зв’язки між нами; вони кують наші Людські Відносини». Зло чи добро – це результат внутрішнього вибору людини. Психолог зізнається, що ми досі як слід не розуміємо, як і чому відбувається цей вибір. 

Читайте також: «Коханець леді Чаттерлей»: заборонений плід літератури

Даґ Ейстейн Ендшьо «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності»

Видавництво Анетти Антоненко

Чи було так, що різні вказівки та заборони щодо сексуальності вперше виникли незалежно від релігії, а тільки пізніше цьому було надано релігійного значення? А чи релігійні правила сексуальних норм з’являлися незалежно від справжньої сексуальної поведінки людей, для того щоб потім спрямовувати сексуальну поведінку в нове русло? Чи, може, релігії спочатку забороняли тільки ті види сексу, які вже існували в людському суспільстві, або ж прийняли та змінили нашу сексуальну поведінку від самого початку? Норвезький науковець і правозахисник дасть відповідь на ці цікаві запитання у книжці – ґрунтовному культурологічному дослідженні теми, про яку говорити не заведено. Ендшьо від Афродіти з Іпполітом, аналізуючи різні форми сексуальності, з’ясовуючи причини того, чому релігія так прагне контролювати секс, доходить до модерного світу з його гомосексуальністю і гетеросексуальністю як маркерами ідентичності. По факту в цій науковій праці йдеться про цінності свободи вибору й толерантності, адже контроль і встановлення правил – різні речі. Якщо перше людина здатна виробити у собі сама, що цілком природно, то друге є неприпустимим тиском на особистість.  

Річард Докінз «Егоїстичний ген»

Клуб Сімейного Дозвілля 

Відомий англійський еволюційний біолог, популяризатор науки та переконаний атеїст Річард Докінз сорок років тому створив книжку, яка й досі викликає суперечки серед його колег-науковців і захват у простих, але допитливих читачів. Основна теза цієї книги полягає в тому, «що людина і всі інші тварини представляють собою машини, створені генами. Подібно до щасливих чиказьких гангстерів, наші гени зуміли вижити в світі, де панує жорстка конкуренція. Це дає нам право очікувати наявності у наших генів певних якостей. Я стверджую, що визначною якістю гена, що домінує, повинен бути безжалісний егоїзм. Генний егоїзм зазвичай дає початок егоїстичності в поведінці індивідуума». Генноцентрична теорія стала прямим продовженням неодарвінізму, а книжка Докінза –спробою навернути людей до науки, противагою нісенітницям, що транслюються ЗМІ. Написаний живою, зрозумілою мовою, але з явною повагою до читача, якого автор не вважає дурнем, а лиш дилетантом у складному питання еволюції, «Егоїстичний ген» залишається однією з найбільш знаних у світі науково-популярних книг. 

Читайте також: Маркетинг to read: нові видання Книжкового Арсеналу

Олівер Сакс «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом»

Наш Формат 

Ігри розуму – невичерпно цікава тема не лише для професійних неврологів, а й тих, кому кортить дізнатися більше про людський мозок. Олівер Сакс, «поет медицини», описує історії хвороб своїх пацієнтів не лише як спеціаліст-дослідник, а й як великий гуманіст: «Якщо ми хочемо повернути до центру уваги людське створіння – стражденну  і зболену боротьбою істоту – ми маємо поглибити історію хвороби, надати їй оповідальної форми. І лише тоді перед нами з’явиться не лише «щось», але й «хтось» – реальна особистість, а не лише тіло, пацієнт, а не лише його хвороба». «Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом», «Безтілесна жінка», «Ребекка» та інші оповідання книжки містять, передовсім, історію людини, про яку йдеться, дуже часто супроводжувану емоційними пасажами автора. Тому, читаючи наукову працю Сакса, ми маємо справу з «неврологією ідентичності» – дисципліною, яка «зосереджена на засадах людського «я», на споконвічній проблемі зв’язку між свідомістю та мозком. 

Наїм Мойзес «Занепад влади»

 BookChef 

Наїм Мойзес – міжнародний оглядач, політичний та бізнес-експерт, один з провідних мислителів сучасності. У його творчому активі – 10 книжок, серед яких і «Занепад влади», що в оригіналі вийшла 2013 року. Тематичне дослідження політичних трансформацій, які відбуваються у світі через революції, протести, бойкотування. Книга однозначно буде корисною тим, хто цікавиться історією, політологією, соціологією. Недарма Марк Цукерберг обрав її для свого книжкового клубу, а Financial Times и Washington Post назвали «Занепад влади» однією з найкращих книг року.

За спостереженням Мойзеса, люди все більше протестують, активно чогось вимагають, натомість маючи неефективну верхівку країни. Таке поєднання є «токсичним» для суспільства. Прозорий потік інформації, який забезпечують, наприклад, організації на кшталт WikiLeaks, велика обізнаність громадян призводить до їхнього відчуження, виробляє звичку ставити все під сумнів, що, на думку автора, врешті може призвести й до сумнівів у доцільності демократичних цінностей. Розуміння влади, геополітичні ігри, наслідки революцій останніх років, сила бізнесу у політиці – про все Мойзес розповідає докладно і по-науковому чітко. 

Читайте також: Книжковий Арсенал: 8 книжок для дітей