Re: цензії
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
- 26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
- 23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяЖити, поки життя триває
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Новини
Джанет Волз. “Срібна зірка”
Новинка серії The New York Times Bestselling Author. Роман про двох безстрашних дівчат-підлітків, які кидають виклик несправедливості світу дорослих.
Історія двох сестер — Бін (12 років) і Ліз (15 років), яких покинула мати в пошуках «власного простору та рівноваги». Аби уникнути опікунських служб, вони вирішують їхати через усю країну від Каліфорнії до Вірджинії до свого дядька, який після смерті дружини живе відлюдником у старому будинку і проводить дні, вивчаючи геологію та історію своєї родини.
Ліз і Бін починають нове життя в маленькому містечку, і дізнаються, що дорослий світ сповнений безпорадності та несправедливості, але також великої любові, хоробрості та краси.
У цій книзі на вас чекають побут, звичаї та стиль спілкування маленького американського містечка, сприйняття його мешканцями політичних подій, шкільне життя підлітків та навіть — зазіхання на злочин і несправедливий суд, приручення страусів і одкровення віднайдених родичів про тата, якого вже немає, але залишилася його нагорода — Срібна Зірка.
Джанет Волз — американська письменниця й колумністка, авторка автобіографічної книжки «Скляний замок» (2005), котра буквально за кілька тижнів перетворила журналістку на одну з найпопулярніших авторок Америки, а сама книжка 100 тижнів займала топ-позиції в списку бестселерів The New York Times. Наступна її книжка — документальний роман про власну матір «Напівдикі коні» (2009) також привернув увагу і рецензентів, і читачів та потрапив до ТОП-10 The New York Times Book Review та до списку бестселерів The New York Times.
Роман «Срібна зірка» (2013) — на сьогодні остання з виданих книжок Авторки, яка також увійшла до списку New York Times BestsEller.
Джанет Волз. Срібна зірка. Роман / Серія The New York Times Bestselling Author / Переклад з англійської Наталки Макесі — Київ: КА «Допомога», Львів: Кальварія, 2016 — 224 сторінки, палітурка — м’яка, папір книжковий. Формат: 200 х 145 мм. ISBN 978-966-96272-2-3
Цитата з книжки
День, здавалося, тривав вічно, але насправді було лише пополудні, коли ми повернулися додому. Попри ранкове ясне небо, зараз його затягнуло хмарами, і почала сіятися холодна мряка. Ліз сказала, що піде нагору до кімнати, щоб приділити собі самій трішки часу і, можливо, подрімати. Дядько Тінслі вирішив розпалити камін у вітальні й попросив мене сходити за трісками до сараю. Я не знайшла нічого годящого для розпалювання, тому наколола трохи трісок з невеличких колод, скориставшись маленькою сокирою, що висіла на стіні.
Після суду було добре займатися чимось простим, що вимагало фізичної праці. Ставите маленьку колоду на плаху, сильно вдаряєте сокирою по колоді — і вона розділяється на дві частини. Відкладаєте їх і берете ще колоду. Все йшло так, як і повинно було. Ніяких несподіванок і сюрпризів.
Коментарі
Останні події
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
- 06.11.2026|15:5110 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
- 06.11.2026|15:39В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
- 06.11.2026|15:32У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
- 06.11.2026|15:27Оголошено довгий список Премії імені Юрія Шевельова 2026 року:
