Колись в Україні таки народиться покоління, на долю якого не випаде війни. Які казки чутимуть ці діти перед сном? Про вбитого браконьєрами в зоні відчуження оленятка Бембіка, про дивом урятовану мавпочку з розбомбленого маленького звіринця десь на Донбасі чи про австралійську коалу-месницю, що наробила галасу в соціальних мережах? Про стару бабу-смерть чи про Януковича, який відважився навідати екскурсійну Мекку — Межигір’я? Про сотні, тисячі відомих і безіменних оборонців України, у яких за плечима чи то наплічники і зброя, чи то білі крила? Бо сон — і в дитинстві, і в зрілості — спокійний лише тоді, коли знаєш, що його надійно охороняють. Доброї нам ночі!

Спочатку це були пости у FB. Про те, що навколо, про те, що тривожить і згадується. Потім я почала їх чекати, ці казки на ніч. Заради того відчуття, що ми всі — свої, ніби і разом проживаємо це життя.

А значить, і не страшно, а значить, прорвемося і будемо жити.

Марія Бурмака

Казки на ніч від Горового стали традиційним вечірнім читанням для багатьох друзів і читачів у Фейсбуці. Не скажу, що завжди засинав спокійно після них. Адже іноді Руслан здіймав «в ефірі» такі теми, після яких серце калатало. Від обурення або, навпаки, від радості. Про людей, їхні прості, але глибокі історії. З акцентами, але без остогидлих повчань «як жити». Нариси для роздумів, які своєю чесністю, ніби вода, точать камінь кожного, хто «присів» на їхнє щовечірнє читання.

Тарас Тополя,

лідер гурту «Антитіла»

Руслан Горовий. Казки на ніч. Харків: КСД. - 2016