В історії будь-якого народу є постаті, імена яких відомі кожному громадянинові, якими пишаються, яких називають чи то творцями держави, чи то її визволителями з-під чужинського ярма. Вже навіть за життя ім’я такої людини можуть оточувати легенди, з десятиліттями і століттями їхнє число збільшується, аж стає важко відрізнити, де правда, а де вимисел. Який з істориків зараз візьметься стверджувати, що вони справді були на світі — англійський король Артур, французький лицар Роланд чи київський богатир Данило Кожум’яка? Жанна Д’Арк — таки історична постать, але чи справді вона врятувала Францію, якщо після її загибелі війна тривала ще вісімнадцять років?

І все ж людям потрібні такі історичні приклади патріотизму й високої жертовності. І кожен італієць з гордістю називає ім’я Гарібальді, мексиканці — Панчо Вілья, південноамериканці — Сімона Болівара тощо. Україна також має свій ряд, який чому б не почати іменами трьох легендарних братів Кия, Щека і Хорива і який не має кінця, бо ж історія України продовжується. Треба лише заповнити прогалини в цьому ряду, поставити на свої місця імена, які були знеславлювані або замовчувані ворогами української незалежності. Одне з таких імен — Степан Бандера. 

Степан Бандера: людина і міф / Галина Гордасевич ; упоряд. Б. Гордасевич.–К.: KM Publishing, 2015.–352 с. з іл. 

Галина Гордасевич народилась 31 березня 1935 р. в м. Крем’янці на Тернопільщині в родині священика Леоніда Гордасевича й матінки Олени з роду Хомчуків. Дитинство поетеси минуло на Рівненщині під час послідовної її окупації польськими, радянськими й німецькими військами; юність — за колючим дротом сталінських таборів за ст. 54 КК УРСР; молодість — на індустріальних будовах Донбасу; до 1990 р. проживала в м. Донецьку, після чого переїхала до м. Львова. За фахом Галина Гордасевич — професійний письменник. 1971 р. закінчила Літературний інститут ім. Горького у Москві. Член Національної Спілки письменників України з 1983 р. Брала участь в русі дисидентів, була членом оргкомітетів і делегатом установчих з’їздів Товариства української мови, Народного руху України та Демократичної партії України. Лауреат літературного конкурсу «Шістдесятники» за 1996 р., премій ім. Олександра Білецького в галузі критики та ім. Валерія Марченка в галузі публіцистики за 1997 р. Померла в м. Львові 11 березня 2001 р. Похована в м. Крем’янці 13 березня 2001 р.