Об’єктом цих студій є не Леся Українка, Ліна Костенко чи Оксана Забужко, а їхні медійні та віртуальні образи, міфи й симулякри маскульту, за допомогою яких творяться, утверджуються й розвінчуються кумири. Авторка не боїться торкатися непопулярних, а часом і відверто дражливих тем, – тож ця книжка неодмінно викличе в читачів суперечливі думки, а може, навіть бурхливі дискусії в середовищі митців та інтелектуалістів. Утім, за допомогою неї ми зможемо осмислити цілу низку феноменів постмодерного культурного простору, до яких досі було непросто «дібрати ключа».

Євгенія Кононенко. Героїні та герої: статті та есеї. – К.: Грані-Т, 2010. – 200 с. (Серія De profundis).