Пан-отця обернули на войовничого атеїста Спочатку він опирався: як це пройти до самого краю свого тіла аби увійти в антисебе? Все одно, що бути розстріляним Та з часом таки призвичаївся Замість звичайного хреста тепер він носив хрест іх впаяними по краях гривениками найостаннішої чеканки...

Старайся наблюдать различные приметы. А С Пушкин Натрудившися у квітні, Перецвівши у маю, Йдуть дерева передлітні В повінь лагідну свою. Пелюстки зронивши в ноги, Ждуть у зав´язі вони Благодатної вологи З рук ´дозрілої весни. На траві роси немає, Дим прослався над селом. Землю...

Чорносизе шатро Напинають вітри І, як дика орда, Вже летять на Дніпро, Де реве чорторий, Де бунтує вода... Грає грім молодий: Скоро буде гроза! Закипіли огні Тут і там в далині... Грає грім молодий! Суне темрява й жах, А в душі перуни, Наче поклик юрби... Наганяють, біжать І ревуть буруни:...

Сорочка прилипає. Гаряче. Стовпіє сонце в плесі. Налилося І втомно жнивареві на плече Злягає огрядне, важке колосся. Повільний вітер ледве чутний дзеньк Од кузні донесе та й знов затнеться. По вінця обрію налитий день До вечора стоїть і не схитнеться. Під шепіт нив, під пісню молоду Встають...

Перед Віктором Положієм я маю один гріх. 1968 року ми разом вступили на філфак Шевченкового університету і, Бог дав, швидко дійшли товариського порозуміння. Це був стрункий, дуже вродливий хлопець. На витонченому смаглявому обличчі виріз­нялися темні, трохи іронічні та водночас зажурені...

1. Літо сивіє золотом. Вовчі ягоди зір. І не жарко, й не холодно, Лиш душевно сльозі. Струмно. Очі коров’ячі Нетутешньо-сумні. І – політики-сволочі. І поля в бур’яні. Мов із Лети карасики – Он листки золоті, Музи лірика-класика Еротично-святі. ...

Коли заковиками долі загнаний на піки гострих кутів. Важкими днями припертий до глухих стін. На цифрах календарів капюшони з забралами як у катів. Світ став наче м’ясника стіл. Скривить душею свято несправедливості дармових всепрощень. Для огріхів справедливіші небесні терези...

Перезорюють зорі. Переночують ніч. На східень у всі сторони - меч! меч! меч! З піснями, з молотками! - (мотив-локомотив!) - Назустріч їм заводи, води, жита... В її - напнуті перса! Він ввесь - локомотив! - Назустріч їм заводи, води, жита... Як стомляться - обнявшись, на спадень знову спать. Од...

Сонце сідало за пагорби. День закінчувався, а я не могла звільнитися від дивного холоду всередині. Важко сказати, що то було, та відчуття тривоги, що межувало з острахом, переслідувало мене. Ці люди, що сьогодні зранку приїхали невідомо звідки, цілий день були зі мною. Вони весь час поспішали,...

Перейти через край. Ну а далі… Нічого, нічого... Все минає й мине. І чекання - лиш справа часУ Із уламків казок і уривків пісень світанкових Слово «вічність» я мовчки складаю... Мабуть, не складу Післямова осінніх шалених кострищ - сірий попіл Знов осяде на стінах жовтавих,...