Пустеля ока плаче у пісок. Піснями неба витекли зіниці. Стою самий з собою наодинці. Змовкаю з потойбіччям в унісон. Тече роса косою і дзвенить Стебло під лезом голосом сопілки, Вмирає ніч під зорями і тільки Виблискує на павутинні мить, Розіп’ята пилатами...

Я бачив, як пшеницю мили: То щонайкращеє зерно У воду тільки плись, якраз пішло на дно, Полова ж, навісна, пливе собі по хвилі. Привів мене господь побачить і панів: Мов простий чоловік, там інший пан сидів, Другі, задравши ніс, розприндившись, ходили. І здумав зараз я, як тільки поглядів, Що...

Агате Вильчик Континент А.Все, что я здесь увидел, мне хочется рассказать. Священник и полицейский под странным деревом,Балерина и трансвестит, спорящие о чем-то в фонарном свете, Трехногая собака, бегущая быстрее меня. Этот мир необычен, я снял комнату у старой горожанки, По вечерам она...

Ми на кордонах сумлінь, у коридорах фатуму, Шукаємо власне єство… нас муки Тантала послабили. Глобальністю літо пройшло. Ще довго нам холод брехатиме Про вірність бермудський вітрил свої антарктичні параболи.   Пеклом слова запекли, спрагло кружляють на попелі. Затерті...