Харківська літературна резиденція для українських прозаїків була заснована Українським осередком Міжнародного ПЕН-клубу та Харківською обласною державною адміністрацією, щоби підтримати письменників, а також промотувати Харків і його культуру в Україні та світі.

Учасники резиденції отримають можливість упродовж місяця мешкати в Харкові для роботи над власним прозовим твором, а також для знайомства з містом – його історією та культурою.

Для участі в першій літературній резиденції, що цього року відбуватиметься з 15 листопада до 15 грудня, подали заявки 11 українських прозаїків. На розгляд пропонувались різноманітні ідеї творів – від історичного роману з місцем дії в Харкові до останніх трагічних подій українсько-російської війни, від соціальної драми поколінь до містичного трилера.

Журі у складі Сергія Жадана, Галини Крук, Івана Андрусяка, Олі Гнатюк та Андрія Куркова таємним голосуванням майже одностайно віддало свої голоси письменниці та перекладачці Любі-Параскевії Стринадюк.

Люба-Параскевія Стринадюк народилася 1989 року в гуцульському селі Замаґора Верховинського району Івано-Франківської області. Навчалася на кафедрі ґерманістики Львівського університету ім. І. Франка. Є авторкою книжок прози “У нас, гуцулів”, “До данцу”, “Вивчєрики” та “Як я ‘му жити на полонині”. Також переклала з німецької книжки “Гаф-пайп – старт Леона-новачка” Лізи Ґаллаунер, “Пробні ночі німецьких сільських дівчат” Фрідріха Крістофа Й. Фішера, “Цісар Америки. Велика втеча з Галичини” Мартіна Поллака, “Собакоїди та інші люди/Die Hundeesser von Svinia” Карла-Маркуса Ґауса, “Сканери” Роберта М. Зоннтаґа.

У майбутньому прозовому творі Люби-Параскевії Стринадюк, над яким вона має намір працювати в Харкові, йтиметься про харківського митця Гната Хоткевича і його Гуцульський театр. Під час резиденції письменниця отримає можливість відвідати меморіальну садибу Хоткевича в Харківській області, попрацювати з архівними документами та поспілкуватися з дослідниками творчості митця.

Схвальну рекомендацію письменниці надав австрійський письменник Мартін Поллак.