Про культуру читання варто говорити так само, як і про підвищення кваліфікації, похід у спортзал чи режим правильного харчування в сучасному світі!

Справді, новітні технології мотивують завжди розвиватися та рухатися вперед і постійно шукати нові шляхи представлення культурного простору України на міжнародній арені.

Однією із ключових моделей презентації української культури, як всередині країни так і за кордоном – є розвиток культури читання.

Мова йде про популяризацію читання, як напрямок державної політики в гуманітарній сфері, який результативно працює в інших країнах світу.

Наприклад, у Польщі щороку відбувається акція Національного читання, що була започаткована в 2012 році президентом Броніславом Комаровським. Її мета – популяризувати надбання польської літератури, зміцнювати почуття самоідентифікації, а також сприяти культурі живого слова в його найкращих формах. Широкою та довгостроковою програмою популяризації читання в Польщі й польської літератури за межами країни відзначається Інститут книги, створений в 2004 році. Одним із найважливіших проектів якого була підтримка перекладів польської літератури.

Звісно, процеси модернізації, що відбуваються в культурі європейських країн, залишають свій вплив і на ставленні до книгочитання й доволі часто вимагають ретельного вивчення нових концепцій, що з’являються в книжковій індустрії.

ГО «Культура України» вивчає питання досвіду промоції книгочитання на державному рівні в різних країнах світу. Своїми спостереженнями про книгу в житті європейця поділилися культурні оглядачі Польщі, Франції та Німеччини.

- Як і в усьому світі, в Польщі поширене явище «культури образів». Люди все більше зосереджують свою увагу на швидких сюжетах, котрі штампує час! Модерний кадр сьогодні в тренді, – розповідає польсько-український політолог, TV-проюдсер Марек Сьєрант. – Все це відображається і на культурі читання кожної країни. За даними опитування Національної бібліотеки Польщі «Biblioteka narodowa» з кожним роком рівень культури читання в Польщі помітно знижується. Більш того, зменшується кількість продажу книг. Я знаю, що за останні три роки в Польщі закрилися три великі книжкові мережі – а це, насамперед, ті місця, куди ходять найбільш освічені люди, які цікавляться культурою. Наприклад, ЕМПІК – це та мережа, яка на заробітках книг виходить в «плюс» і йде в обхід кав’ярням, розважальним закладам чи косметичним магазинам.

За словами Марека Сьєранта, в Польщі дуже популярними є аудіокниги! «Це найкращий варіант для правильного використання часу, коли ти, наприклад, знаходишся за кермом та стоїш у заторах мегаполісу!

Водночас, якщо ви зайдете в Польщі в метро, то побачите багато людей, котрі читають книги, газети чи журнали!

Мені дуже сподобалася соціальна реклама, спрямована на популяризацію читання в Польщі: «Якщо ти не читаєш – не ляжу з тобою в ліжко!» Кампанія була заснована в 2011 році з ініціативи групи друзів, що просто люблять читати. В результаті, до них долучилися відомі й популярні діячі культури, літератури й освіти з усього світу! Ця соціальна реклама була проілюстрована фотографіями знаменитостей, які лежали в ліжку, читаючи книгу!

В такій жартівливій формі, в обхід будь-яким психологічним комплексам, ця реклама викликала неабияке захоплення й дала новий поштовх в промоції читання».

Заохочувати до читання варто ще з дитинства, адже так виховується класичний читач. Саме таку практику застосовують у Франції. Як розповіла Директор Української школи в Парижі Олена Місталь, у французьких школах діє освітня програма спрямована на перенаправлення дітей від Інтернет-впливу!

- Французька мова є досить складною для вивчення, тому під час навчання дітям постійно проводять цікаві зустрічі та ігрові уроки з відомими письменниками.

За словами Олени Місталь, у французів уже привита культура читання – щоранку в кав’ярнях можна зустріти людей, котрі поруч із чашкою кави та круасаном гортають свіжу пресу! Газети та журнали можна взяти безкоштовно на спеціально відведеній полиці, символічно залишивши якусь плату!

«Також у Франції регулярно відбуваються книжкові фестивалі – внутрішні та міжнародні, де заохочують до читання французькою мовою. У кожній мерії Франції в День Французької мови проходять спеціальні диктанти із врученням дипломів. На радіо та телебаченні транслюють професійні щотижневі програми з новинками літератури, куди запрошують відомих авторів».

Є країни де книжкові ярмарки стали візитівкою держави, а також оптимальним місцем для різного роду досліджень книжкового ринку, зокрема й для проведення опитування щодо популяризації читання книг.

Як розповіла нам журналістка з Кельну Аніта Грабська (Вінкельмаєр), у Німеччині книжковий ринок дуже розвинений.

 - Щороку проводять один з найпопулярніших книжкових ярмарок світу – Франкфуртський, куди приїздять десятки тисяч людей. Там укладають домовленості та демонструють тренди. Ще один важливий майданчик для промоції читання – Лейпцизький. Якщо Франкфурт – велика подія для бізнесу, то Лейпциг дехто називає ярмарком передусім для читачів, тому що там організовують багато подій для аудиторії.

За словами Аніти Грабської, у Німеччині мешкають близько 80 мільйонів людей (майже удвічі більше, ніж в Україні). «Книжковий ринок дигіталізується, тобто багато людей віддають перевагу електронним та аудіокнигам. Паперові книги в Німеччині доволі дорогі. В середнього 20 євро за новинку у твердій обкладинці. Електронні дещо дешевші. Тому зручний спосіб заощадити гроші – записатися до бібліотеки, які є дуже сучасними та зручними для користування. Там можна не лише обрати книжки, а й DVD-диски, а також попити кави і щось з’їсти. Відчувається, що бібліотеки – частина зручного спільного простору для людей, де можна проводити дозвілля».

Яку ситуацію маємо з промоцією читання книг в Україні?

Останнім часом в нашій державі не проводяться системні національні соціологічні дослідження, пов´язані із проблемою читання, купівельною спроможністю, мотивацією та читацькими уподобаннями. Постає питання які дані застосовувати на практиці, як враховати всі побажання респондентів та тренди розвитку книжкового ринку в Україні і чому досі не було проведено масштабної соціальної рекламної кампанії щодо промоції читання серед українців?

Відповіді, напевно, слід очікувати від профільних книжкових інституцій України, а саме Українського Інституту книги з Міністерством культури, Комітету ВРУ з питань культури та духовності.

Цього місяця книжковий світ України очікує дві великі події – це призначення директором Українського інституту книги Олександри Коваль та участь України на Франкфуртському книжковому ярмарку.

Серед важливих завдань - зробити так, щоб українську книгу любили і щоб вона успішно продавалася як вдома, в Україні, так і в усьому світі! Адже в основі успішної та сильної країни завжди є культурна та освічена нація.

Інформація: Укрінформ