Re: цензії

04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Повернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
02.11.2026|Буквоїд
У перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
29.10.2026|Василь Кузан
Реалізм абсурду
27.10.2026|Юлія Манякіна
Музика розшарпаної цілости
26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Пам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Жити, поки життя триває
22.10.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зробити вибір
20.10.2026|Буквоїд
Коли Попелюшка обирає бунт, а не принца
20.10.2026|Ірина Голуб
Історія, яку не розповідають без суперечок
Дві сестри і дівчина, яка колись була кішкою: українською вийшли повісті «Дві Лотточки» Еріха Кестнера та «Мінуш» Анні М. Ґ. Шмідт

Літературний дайджест

Французькі книги українською: читайте найякісніше

14 жовтня у приміщенні Спілки письменників України роздавали премію "Сковорода". Цю нагороду отримують перекладачі з французької мови за найкращий переклад року. Премія не має фіксованої суми - вона передбачає оплату витрат на купівлю авторських прав і надання українському видавництву субсидії.

Усього нагорода має дві номінації - "Гуманітарні та суспільні науки" і "Література". Часто до них додають іще опцію "Спеціальна відзнака".

Найкращими перекладачами 2010 року стали Андрій Рєпа ("Гуманітарні та суспільні науки") та Петро Таращук ("Література"). Також цього року журі присудило спеціальну відзнаку - її отримала Ганна Малець за "Характери" Жана де Лабрюєр. Двоє останніх уже не вперше отримали премію "Сковорода".

Відтак, тепер відомо, які тексти визнано найкращими перекладами з французької мови 2010 року.

У номінації "Література" це "Малон умирає. Несказанний" Семюеля Бекета ("Юніверс") та "Цитадель" Антуана де Сент-Екзюпері ("Видавництво Жупанського").

Крім постаті перекладача Петра Таращука, ці переклади єднає сімейний бізнес. Обидва тексти видані, якщо можна так сказати, родиною Жупанських - Олег Жупанський очолює видавництво "Юніверс", а його син Олексій - молоде засноване в 2007 році "Видавництво Жупанського".

Вибір лауреата номінації "Література" доволі очікуваний. Традиційно в короткому списку премії зустрічаються переклади масового сучасного французького роману та своєрідна "золота колекція" французької літератури.

Чергова перемога саме класичних текстів має ще раз нагадати перекладачам і видавцям одну прописну істину.

Знайомство з сучасною французькою літературою зможе відбутися адекватно лише після появи українських перекладів взірцевої французької літератури.

Тільки так перекладачі припинять вигадувати велосипед і зрозуміють, що "приколи" сучасної літератури родом десь із глибокого 19 чи 20 століття. Це ж правило працює для світового літературного спадку від Діккенса до Паланіка, від Сервантеса до Коельо.

У номінації "Гуманітарні та суспільні науки" - це "Концепт моделі" Алена Бадью ("Ніка-центр") та "Трактат атеології" Мішеля Онфре ("Ніка-центр") - обидва переклав Андрій Рєпа.

Маю визнати, що мій прогноз нагороди в цій номінації не справдився. Моєю "ставкою" був колективний переклад "Європейський словник філософій" ("Дух і Літера") - він лише потрапив до короткого списку, але не отримав премії.

У кулуарах лунала думка, що цей текст "заслуговує більшого, ніж премія Сковорода". Можливо... Щоправда цікаво, яку ж тоді нагороду можуть дати цій монументальній праці.

Слід визнати, що переклади-переможці також абсолютно достойні нагороди. Вони мають одну спільну рису - це новизна та певна зухвалість, у хорошому сенсі цього слова.

"Трактат атеології" Мішеля Онфре - несподівана для українського контексту книжка. Вона про атеїзм. Тобто не про атеїзм, а про критику трьох панівних монотеїстичних релігій - християнства, мусульманства, іудаїзму. В момент панування в Україні дискурсу "духовності" дуже тішить поява альтернативного інтелектуального поля.

"Концепт моделі" Бадью - не надто традиційна гуманітаристика. Вона безпосередньо пов´язана з математичною логікою та іншими, на перший погляд, негуманітарними речами. Звідси супер-новинка - перекладач під час роботи співпрацював із фахівцями з математики.

Подібні співпраці між перекладачами та науковцями дуже цінні. Вони дають свого роду гарантію, що перекладач не придумав власну термінологію, а використав ту, що вже прижилася в українському контексті.

На жаль, такого штибу обмін відбувається вкрай рідко. Звідси сумна особливість українських перекладів гуманітаристики - часто науковцям доводиться самостійно пере-перекладати переклад, тобто самостійно добирати адекватних загальновживаних термінів.

Тепер у перекладачів і видавців є ще один рік попереду. Саме від них залежить, яку французьку літературу споживатимуть українські читачі. Чи годуватимуть їх погано відредагованим сурогатом, чи витонченими стравами, чи fusion-кухнею? Покаже наступний рік.

Від себе побажаю книговидавцям і перекладачам уважніше стежити за літературними нагородами Франції - уважні тамтешні критики ретельно фільтрують найкраще і в науковій, і в художній літературі.

Ірина Славінська



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

06.11.2026|15:56
«Писати і жити, жити і писати»
06.11.2026|15:51
10 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
06.11.2026|15:39
В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
06.11.2026|15:32
У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
06.11.2026|15:27
Оголошено довгий список Премії імені Юрія Шевельова 2026 року:
04.11.2026|18:04
Кілька миттєвостей Закарпатської "Книги-фест - 2026"
02.11.2026|13:07
У Відні презентували книгу «Українське весільне диво» за участю Наталії Кривди та VR-технологій
27.10.2026|18:41
1 листопада у Львові «Брати Гадюкіни» розпочнуть свій тур Україною
27.10.2026|18:38
Від домашньої полиці до деокупованих громад Харківщини стартував третій «Книгозбір»
27.10.2026|18:14
Наталія Ребрик: «Юрія Станинця не тішила перспектива стати провідним радянським письменником»


Партнери