У Сеймі дуже емоційно дискутували про можливість оголошення 2011 року Роком Чеслава Мілоша. Не всі польські політики переконані в тому, що всесвітньовідомий поет достойний того, аби його вшановувати на такому рівні. Деякі з них закидають покійному поетові брак патріотизму.

Уже кілька місяців у Польщі тривають дискусії про те наскільки Чеслав Мілош, лауреат Нобелівської премії 1980 року, заслуговує на всенародне визнання. Ці дебати розгорілися, коли серед польських законодавців виникла ініціатива проголосити наступний рік Роком Мілоша. У 2011-му виповниться сторіччя з дня народження поета. Прикладом для польських законодавців стали їхні литовські колеги. В Литві, на території якої Мілош народився, 2011-й проголосили Роком Мілоша ще навесні.

Проте у Польщі така ідея вшанування великого поета наштовхнулася на опір консервативних правих середовищ. Спершу голоси обурення залунали в Кракові, у місті, де Мілош жив останні роки свого життя. Тамтешні радикально налаштовані праві діячі вважають, що Мілош ображав поляків, зверхньо висловлювався про Польщу. Про це, мовляв, свідчать поетові творчість та щоденникові записи.

Сильне упередження щодо Мілоша мають ті середовища, які шість років тому протестували проти поховання Нобелівського лауреата у краківському монастирі отців Паулінів, де ховають видатних поляків. Згодом ці середовища протестували проти спорудження в Кракові пам’ятника поетові. Цього року вони невтомно висловлюють своє невдоволення ідеєю вшанування Мілоша на державному рівні й обіцяють акції протестів.

Турбота про честь вітчизни чи псевдопатріотизм?

Апогеєм суперечок про заслуги Мілоша перед польською культурою стали дебати, що відбулись у Сеймі. Під час обговорення законопроекту депутати цитували поетові вірші й щоденники. Особливо незадоволені ідеєю Року Мілоша деякі депутати з партії «Право і справедливість». Депутат Анна Собецка цитувала висловлювання Мілоша. «Він написав, що для Польщі нема місця на цій землі: «Якби мені дали спосіб, то я висадив би цю країну в повітря». Це з «Родинної Європи», або ж: «Польща – це відсталість». Це написав у «Приватних обов’язках». Таких зневаг у цих книжках дуже багато», – зазначила Анна Собецка.

Інша депутат «Права і справедливості» Кристина Ґрабіцка риторично запитувала: «Чи Сейм Республіки Польща не знає поетів або письменників, які більше заслуговують на вшанування, ніж Чеслав Мілош, який хоч і був Нобелівським лауреатом, та ненавидів поляків?»

Ініціатор ідеї Року Мілоша, депутат партії «Громадянська платформа» Єжи Федоровіч здивований такими закидами на адресу покійного поета. Він переконаний, що причина протестів – незнання й нерозуміння життя і творчості Мілоша. Промови колег-депутатів, які гостро критикують доробок поета, Федоровіч вважає проявом псевдопатріотизму.

Проте не всі депутати з «Права і справедливості» негативно оцінили ідею Року Мілоша. Депутат Олександр Хлопек висловив позицію тих правих польських політиків, які причину поетових сарказму та іронії вбачають у його вболіванні за долю Польщі. «Кожна велич – суперечлива. Пам’ятаймо про це. Мілош мав проблеми з вітчизною. Та хто не має проблем із тими, кого любить? Кожен великий поет мав із проблеми з вітчизною», – зауважує парламентарій.

Після бурхливої дискусії усі парламентські фракції таки підтримали проект ухвали про оголошення 2011 року Роком Мілоша. Польські медіа цю виняткову парламентську дискусію назвали війною цитат.

Ростислав Крамар
Фото: zspszczercow.neostrada.pl