Re: цензії

15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Коли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник
«Ятаган» змушує замислитись…
14.11.2026|Пауліна Малохлєб
Польська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
12.11.2026|Тетяна Граб
Місце сили у Сан-Фурсиско
04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Повернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
02.11.2026|Буквоїд
У перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
29.10.2026|Василь Кузан
Реалізм абсурду
27.10.2026|Юлія Манякіна
Музика розшарпаної цілости
26.10.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. Києва
Пам’ять, що лікує забуття: 127 відлунь одного роду
23.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун Лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменниця
Жити, поки життя триває
Головна\Авторська колонка\Чому я (не) люблю вересень?

Авторська колонка

Чому я (не) люблю вересень?

Чому вже в зрілому віці я полюбив вересень? Не тому, що 1-го числа цього місяця нарешті не треба йти до школи, а тому що взагалі нікуди не треба іти. Оскільки вже в принципі не існує ніякого розподілу на сезони, години відвідин та інший карантин, але школа, ви праві, при цьому таки дається взнаки. Це маркер, триґер і ґрадація. Тому геть у своїх споминах, як той казав, від (чи до) Москви.

Пригадую, саме там ми з приятелями вийшли вранці зі свого студентського гуртожитку і рушили вбік центру, розсікаючи, наче похмільні крейсери, паводок школярів, що заполонили вулиці і площі, маршируючи нам назустріч з букетами, плякатами і барабанами. Натомість ми йшли у зворотній бік, кайфуючи з того, що нам не треба туди, куди й всім – до школи, на роботу, на потяг чи літак, щоб дістатися в якісь несусвітні далі. Евфорія від цього перекривала згаданий ранковий стан, бо навіть у найближчі місця відпочинку публіки нам так само не треба було поспішати.

По-перше, як той казав, «я був у Мавзолеї, я Леніна бачив» (в гробу, ясна річ), по друге, навіть не «всі кажуть Кремль, Кремль…» сприяли нашій нехоті туди брести, як герою цитати, а те, що наше «місце сили» було в цей ранковий час ще зачинене.

Але ми точно знали, що поки, значить, ми до нього добредемо, воно, дай Бог, обов’язково відчиниться, лякаючи клясика відсутністю вермута і втішаючи решту його читачів наявністю вічнозеленого в цих широтах «Жигулівського» пива. Яке так добре «розпивати» на виду в заклопотаної ранкової публіки ще й під бадьорий «Марш ентузіястів», що гримів з усіх гучномовців тієї осінньої радянської пори.





коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

15.11.2026|06:56
Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
12.11.2026|20:47
Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
09.11.2026|15:19
У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
09.11.2026|06:48
«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
08.11.2026|22:31
У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
06.11.2026|15:56
«Писати і жити, жити і писати»
06.11.2026|15:51
10 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові 7-8 листопада
06.11.2026|15:39
В Україні запустили сервіс «Своя книга» для самостійного видання книжок
06.11.2026|15:32
У «Видавництві Старого Лева» вийде нова книжка Євгена Положія «Усі тварини ходять босоніж»
06.11.2026|15:27
Оголошено довгий список Премії імені Юрія Шевельова 2026 року:


Партнери