І от я знову в Києві, вдома, життя йде, як раніше, але безкінечно яскравими й теплими образами виринають спогади про Львів. Окремо про місто, окремо про Форум, а також про місто й форум, сплетені нерозривно.

Здавалось би - неповних три дні, хіба це багато? Але мій досвід вже четвертих відвідин вересневого книжкового Львова підтверджує, що це заряд на цілий рік - спогадів, натхнення та упевненості в тому, що українська книжка житиме, адже є і ті, хто її створює, і ті, кому вона дуже потрібна!

Хочу поділитися кількома яскравими особистими спогадами про ці дні і подякувати всім, хто зробив їх незабутніми.

А. Чоловіки, які під час моїх автограф-сесій купували книжки для жінок. О, як це приємно і автору, і книжнці! Чомусь у Львові це трапляється частіше, ніж на ярмарках у Києві. Виявляється, є ще такі чоловіки, які хочуть потішити свою кохану не лише букетом, тортиком чи парфумами...

Б. Чоловіки, які купували мої книжки... для себе! Це мене все ще дивує, хоча я твердо впевнена, що роман, написаний жінкою, та «жіночий роман» (принизливе визначення низькопробного сльозливого чтива) - це далеко не одне й те саме. Я завжди запитую, кому пан купує книжку. Мені цікаво. А чому ні? І коли чую, що собі, посміхаюся. Не вперше мені кажуть, що саме читання романів, написаних жінкою, дозволяє краще зрозуміти своїх супутниць фжиття, трохи розібратися в їхній психології, уникнути гострих кутів у спілкуванні. Та я й сама виношу таку саму користь із «чоловічих» романів і не приховую цього від авторів.

В. Малеча, яка ходить, бігає, розглядає з висоти батьківських плечей яскраві книжкові розкладки, чи просто вже втомлено спить на маминих руках, а мама все ще смакує шаленим вибором книжок. Чимало було й таких малят, які і взагалі ще не народилися, а матусі вже вирушили по книжечки для них. Це тішить і розчулює.

Г. Мій перший досвід - «автограф-сесія на конвейері». Цілу годину довгий ряд авторів підписував новинку - «27 регіонів України». Читачі брали книжку на початку столу і йшли з нею вздовж ряду, а кожен автор ставив автограф і писав добрі слова на сторінці, де починалося саме його оповідання. Цікаво було відчувати себе не письменником-одинаком, а мати праворуч плече Лади Лузіної, а ліворуч Євгена Положія, бачити трохи далі Андрія Куркова, Тимура Литовченка, Андрія Кокотюху та інших співавторів.

Д. Подарунок, який я отримала абсолютно несподівано від молодої жінки-журналістки. Гамір навколо стенду видавництва КСД був таким, що я навіть не розчула її імені, але вона поставила на стіл переді мною синього кольору пакунок і сказала, що її дуже тішать мої статті у «Високому Замку», особливо про квіти. Бо вона й сама у них закохана. А у презенті - власного виробництва вино з кульбаби і баночка варення. Ой... Такого мені ще читачі не дарували. Дякую щиро цій несподіваній пані хоча би так, через цю статтю! Вино було ніжним, легким і смачним! (це можуть засвідчити також письменниця Дара Корній та моя донька) А синім варенням поки ще милуємося.

Е. Екскурсовод Богдан Богданович, який три години, не замовкаючи, захоплено розповідав нам про Львів і невтомно водив вуличками старого міста. Правда, він, закоханий у Львів, почав був «наїжджати» на гаміркий Київ, але ж у столицю закохана я. То довелося нам порозумітися на старті, і за три години Львів став мені зрозумілішим і ближчим. Дякую!

Є. І нарешті те, без чого для мене не було би ні Львову, ні Форуму - «Коронація Слова». Зустріч-презентація нових книжок конкурсантів у дивовижному місці - під Оперним театром, на березі підземної річки Полтви у кнайпі «Лівий берег». Саме там подружжя Логушів зібрало своїх авторів, щоби поспілкуватись, розповісти про новинки, поділитися враженнями від форуму, вручити дипломи. Було щиро, цікаво, затишно і душевно. І марно пан Юрій та пані Тетяна просили кожного розповідати зі сцени про себе, а не дякувати їм. Як же їм не дякувати?!




Євген Положій та Андрій Курков




Олександр Єсаулов і Міла Іванцова




Лариса Денисенко





Форум 2012 завершив роботу. Вклоняюся тим, хто тримає на своїх плечах книжкову справу в Україні! Обіймаю своїх колег-письменників, піднесених та окрилених у Львові, моїх читачів та читачів узагалі, які повними торбами виносили книжки з Форуму, запасаючись на цілий рік!

Дякую Львову. Він знову відкрився для мене новими гранями - знайомствами, враженнями, відчуттями, смаками та ароматами!

Фото: Міла Іванцова