Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
Головна\Новини\Драматургія

Новини

29.05.2017|12:35|Буквоїд

Тадеуш Ружевич. «Між двома картотеками. Вибрані драми»

П’ять п’єс, п’ять «внутрішніх» драм, п’ять історій, не пов’язаних фабулярно, проте кожна з них начебто виростає із попередньої.

Канонічна «Картотека»  блукання снами чи підсвідомістю людини, травмованої війною. «Герой» лежить у ліжку, навколо якого розгортається історія ― водночас камерна і глобальна…

«Свідки, Або наша маленька стабілізація» ―     «драма конформізму», історії про людей, які воліють бути свідками життя, ставлячи над усе свою крихку стабільність, не визираючи з вікон, не обертаючись, навіть коли поряд конає поранена людина… 

«Стара жінка висиджує» ―  «драма ентропії», яка коливається між фарсом і античною трагедією.  Дію акцентовано на найпохмуріших метафорах цивілізації: тотальній війні, сміттярці й поліційному кордоні. Навдивовижу стабільний світ відходів людської життєдіяльності й старих богинь, яким уже ніхто не хоче поклонятися… 

 «Непорочний шлюб» ―  «драма тіла», найчастіше інсценізована й водночас найменш прочитана п’єса, за яку Ружевича звинувачували в сексуальній розгнузданості. Доба сецесії, що її французи називали прекрасною. Калейдоскоп перверзій:  Бик-Батько, Дідусь-фетишист, фригідна Мати, непорочний Беньямін ―  й на цьому тлі бунт двох дівчаток-підлітків. Або й ширше ― за висловом критикині Марти Півінської,  «…бунт дітей, жінок і митців на тлі оскотинювання»...

Й, урешті, «Розсипана картотека»  переконструйована майже через сорок версія першої «Картотеки»:  реалії 90-х, панки й скіни, секс-послуги, торгівля наркотиками й людськими органами ―  у супроводі базарного гамору й безглуздих парламентських дебатів. Усе начебто змінилося ―  й нічого не змінилося. Ніхто нікого не чує, ніхто ні з ким не в змозі порозумітись, усе більше белькотливих реплік і дедалі більше мовчання…

Абсурд Ружевича породжений безглуздям повсякденності, тому його тексти лише нарощують з часом об’єм сенсів. Театр Ружевича ― це  «відкрита драма», своєрідна партитура для нескінченного імпровізування. Його п’єси не менш цікаві у прочитанні, ніж у сценічний інтерпретації.  

Для кого ця книжка

Для відданих читачів драми, а також фахівців: завлітів, режисерів, викладачів і студентів театральних вишів тощо.

П’єси Ружевича…  мають не багато спільного з футурологією...

Це завжди світ « на сьогодні » – так, як переживає його поет…

                                                             Юзеф Келера

 

Тадеуш Ружевич у своїх творах випереджав час. І попри плин часу вони й надалі непокоять актуальністю, хоч їхні катастрофічні візії стають для нас дедалі повсякденнішими.

                                                   Януш Р. Ковальчик

Тадеуш Ружевич   

(1921–2014) – видатний польський поет, драматург, кіносценарист, сатирик, перекладач угорської поезії. Один із найпослідовніших і найяскравіших  представників літературного авангарду в Польщі й у світі. Чимало разів був номінований на Нобелівську премію з літератури.

Тадеуш Ружевич. Між двома картотеками. Вибрані драми/Переклад:Лариса Андрієвська. К.: Видавництво Анетти Антоненко. 2017, -244 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери