
Електронна бібліотека/Поезія
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Після Волги, Багдаду, Сицилії і Трапезунду
Завести наш драккар у Данапр – то чисте безумство
Але конунг нам каже, що вибору не лишилось,
Бо у франків – усЕ чисто вимели. Там прокотились
Хвилі норвежців і данів, і то було б диво
Віднайти монастир, що уникнув їхнього гніву
В цих краях що хатИ, що твердині – з колод соснових.
Це, напевне, свідоцтво браку твердої основи,
Що її уособлює камінь. І так – в усьому,
А не лИше в архітектурі. Не знаю чому,
Але я так вважаю, мій конунг, що треба мати
Зовсім збочений смак естетичний, щоб їх грабувати
Втім і брати нема тут чОго, мій Боже милий,
Окрім меду, воску і хутра. Ну, ще й рабсили.
Правда, можна тут влізти в місцеві розборки й чвари
Перерізати буйних, решту – зігнати в отару
Встановити династію, дати їм звід законів,
ЗапліднИти язик їх словами північної мови
Все, скоріш, так і буде. Більш за те: трохи згодом
Наші діти і їхні стануть одним народом
Вони вІзьмуть наше ім’я. А ще трохи пізніше
Хтось із нас надоумить їх князя якнайскоріше
Охреститись. Як наслідок – вчитись читати й писати,
Завести гігієну, змінити лахміття на шати
Що ж, нести на мечах культуру – я ніби й не проти,
Але я відчуваю – ув’язнемо в цьому болоті,
І поглине наших дітей у віків веремії
Цей одвічний бардак – чи то пак, перманентна стихія.
Нашим хірдманам здавна є звичні шляхи далекі.
Та як йти вже з варягів – то в Рим. Чи хоча б – у греки.
(23-25.10.10)
Останні події
- 16.05.2025|15:50«Танго для трьох»: він, вона і кґб
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»