
Електронна бібліотека/Проза
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
столом.
Для більшості жителів міста бешкетництва вгамувались несподівано. Раптом. Одразу.
Багато з тих, хто вирішив подивитись у вікно, міг побачити, що тільки-но юрба п’яних бешкетників бігла по вулиці і раптом зупинялась та починала швидко розходитись.
І тільки у віддалених районах міста, поки що недоступних впливові, декілька груп погромників продовжували бешкетувати. Але масштаб цих погромів різко зменшився і трохи згодом з погромниками розібрались робітники правоохоронних органів міста, які були підсилені спеціальними групами з обласного міста Донецька. Ситуацію було взято під контроль.
;
;
/*-------------------------------------27----------------------------------*/
;
В Ізраїлі мемуне “Моссад” зібрав позачергову нараду консультативної ради. Як виключення, на ній уперше був присутній прем’єр-міністр.
;
/*Мемуне — вищий шеф.*/
/*Консультативна рада складається з міністрів уряду.*/
;
— Справа торкається надсекретної операції, яку ми проводимо в Україні, точніше в місті Маріуполь, — розпочав нараду шеф розвідки. — Ви всі знаєте про безпорядки у цьому місті. Повинен сказати, що в ході заворушень загинули одинадцять наших найдосвідченіших агентів.
Він зупинив свою доповідь та глибоко зітхнув.
— Спочатку у нас складалось таке враження, що заворушення були штучно організовані з метою знищення усієї нашої групи: ви знаєте всю найважливішу інформацію щодо цієї справи. Знаєте, що ми отримали перші дані про неї з надр АНБ. Завдяки нашій агентурі. Спочатку у нас виникло припущення про можливі протидії американців. Але півгодини тому надійшло повідомлення від групи “коф”, що вони та група “хет” залишились в живих. Вони повідомляють, що юрба бешкетників просувалась вулицею та трощила усе на своєму шляху. Потім чоловік п’ятдесят відкололись від натовпу і почали ломитися до бази групи, яка, на жаль, знаходилась в приватному магазині. В ході швидкого обговорення група “алеф” взяла відповідальність на себе і вирішила відіслати зв’язківців та фінансистів і разом з іншими бойовими групами відбитися від нападників.
;
/*“Коф” — підгрупа зв’язківців.*/
/*“Хет” — підгрупа фінансистів, яка дбає про фінанси, наймання конспіративних квартир та забезпечення доставки агентів на місця.*/
/*“Алеф” — підгрупа досвідчених убивць.*/
;
— Зв’язківці не знають, з яких причин їм це не вдалося. Але картина дуже схожа на дійсну: я особисто знаю керівника групи “алеф” Еліаху Ревіві, досвідчений військовик, він міг піти на такий крок. Інформація для присутніх: ще до початку цих подій наші встановили на легковики американців радіомаячки, — він повернувся до прем’єра. — Маленькі радіопередавачі, які працюють по півсекунди один раз за годину. Тобто навіть за втрати значної частини групи ми можемо стежити за об’єктами з годинною дискретизацією, адже такий маячок досить важко викрити. Особливо за нестачі часу.
Мемуне говорив з опущеними до столу очима. Він закінчив свою доповідь і показав це подивившись на усіх присутніх міністрів і зупинив погляд на прем’єр-міністрі.
— Певен, що надважливість справи диктує нам продовжувати цю операцію, — сказав той. — Які будуть пропозиції щодо складу іншої групи?
Усі дипломатично мовчали: нікому не хотілось брати на себе зайву відповідальність. Мемуне відчув, що затягувати паузу далі вже неможливо:
— Ми повернемо сюди агентів із першої групи, щоб детально розібратись в причинах того, що відбулось. Натомість негайно пошлемо до України зовсім нову групу агентів. Але, повинен сказати, цього разу ми можемо відстати від американців…
— Максимально використати наших агентів в АНБ, — тихо наказав прем’єр. — Навіть, коли вони будуть викриті, ми зробимо все можливе для їхнього спасіння. Гадаю — усім присутнім зрозуміло, що справа варта того.
Він поклав руки на стіл, сперся на них та встав із місця. На цьому коротка нарада, а точніше відкритий обмін думками між мемуне та прем’єром, закінчилась.
;
;
/*-------------------------------------28----------------------------------*/
;
Вільям Годріч добре розумів, що довго притримувати інформацію такої важливості йому не тільки не вдасться, але й дуже небезпечно: тепер досить багато людей було залучено до операції. Тому він, після розгрому ядра ізраїльської групи, підготував секретну докладну записку для президента країни. Він свідомо пішов на такий безпрецедентний крок: обминаючи своє безпосереднє керівництво, звернувся прямо до президента. Його доповідь була розроблена таким чином, щоб підштовхнути президента до думки, що надважливість справи диктує посвячувати в неї якнайменшу кількість осіб. Тобто має смисл доручити оперативне керування справою на цьому етапі саме йому, Годрічу, зрозуміло, з негайним інформуванням про розвиток подій вищих осіб держави. Така тактика давала йому можливість бути завжди на крок попереду конкурентів, і дозволяла вчасно особисто втрутитись в події на випадок небажаного сценарію їхнього розвитку.
Президент особисто затвердив його доповідь та надав йому повноваження
Останні події
- 14.07.2025|09:21V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року