Завантажити

для початку – ісход щоб повернення збулося блудним сином

наче прихід на місце злочину із сірником і бензином

- принишклі слуги вітця –

бо давно поділили маєтки – землі - стайні

подозрілі до всього – але в цьому вони одностайні

ти – паршива вівця

не тому що відбивсь від стада – а тому що посмів прийти

повернутися так невчасно – їм не потрібні зайві роти

ні пророк – ані старець

ні мовчання твоє що ти виміряв кількістю стіп

батько кинувсь назустріч – а вони зупинили «стій»

він поскаржився - старість

ти для них - наче блазень - що вистоюєш тут на колінах

ця земля щось вартує - але зараз упали ціни:

суховій - неврожай

хоч прозріння приходить для того хто спершу був сáвлом

і до тебе приходить сьогодні так само

жаль

він шорсткий - наче камінь – сипкий - як пісок – сухий - як комиш

тінь його переносить в місячнім світлі миш

знання їй диктує інстинкт

словом - повчися в каміння і у мишей – мовчання й неслів

повернення – це сумнів в еннім числі

розбризкане світло й тиньк

і коли ти встав із колін – слуги заметушились і пастухи

батька запхали в дурку – приписавши ліки й канони схим

ягня доїдають пси

з одеж приготовлених повисмикували нитки золоті

і ніхто не запрошує до шатра - ані в дім

і ти приблуда – не син

словом – збирай манатки і забирайся звідки прийшов

вони переписали пророцтва - поки ти латав мішок

і сушив сухарі

слуги закаменували в мовчання скрегіт замків і дверей

крихти з твоїх сухарів годували їхніх курей

різних порід

твій відхід із міста заспокоїв слуг - їхніх жінок – челядь

вони попивали вино - їм смакувала вечеря

скрикувала породілля

їм вдалося – батька вдягнути у гамівну сорочку

примножити стадо овець – видати заміж дочку

а потім не впало ні сіло

тебе позбутися – словом – за успіх і пили

коли на твоїм шляху зірки осипалися пилом

і падали стрімголов

креслячи знаки - наче Господь крейдою креслив по дошці -

батько який вибігає - із синяком при оці -

назустріч босоніж – ступню проколов -

що ж для тих слуг що зараз хмільно сидять при чарці

недовіряють нікому - тільки старій вівчарці -

котра пантрує маєтки

їм не потрібні притчі – блудні сини - їх досвід

крик божевільного батька: ось він!

записи в зшитках

їм не потрібні пророки - ні в норах ні гніздах –

лиш вівці котрі посмикують трави і колять ніздрі

оцей пейзаж і земля

Добре що здихались блудного сина й батька

Темніє поміж каміння оливків посадка

насувається ніч і оживає тля

читати