Завантажити

Володимиру Павлишину, художнику

У місто моїх снів

Приходять вчорашні страхи.

Мов птахи

Сідають радісно

Й викльовують очі.

Боляче

Втрачати себе у світлі

А світ у собі.

Повіки,

Якби ж ви були залізні!

Залізе під шкіру вітер,

Обітре повітрям холод

І піде під воду погляд…

Погладь мене, музо,

Може,

Я буду з тобою поряд

Рядниною вкривши небо

Під стінами сірих храмів.

Цей танець кохання й тріо,

І погляд з далеких францій

На це обважніле тіло,

Що хвилею вкриє спогад…

Погода у нас… Негода.

Негоже життя прожити

Під стінами сірих храмів.

Під хмарами стін. Неславо,

Хоч спробуй мене родити!…

В долоні зібравши щастя

І пензля втопивши в лоні

Я знову забув про сонях

У місті мого безсоння.

читати