
Електронна бібліотека/Поезія
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
простирает.
И непокорные сердца
Вдруг покоряет длань Отца
И тенью освежает муки;
И говорит он (так ревет
Чудовищный водоворот,
Где неземные слышны звуки):
II
– О жалкий, слезный род…
Пора!.. Внемли божественным глаголам!
Я – Дух, чья длань к тебе щедра:
Быка, оленя и бобра
Не я ли дал пустынным долам?
В тебя я страсть к охоте влил,
Твои огромные болота
Пернатым царством заселил;
Ты руки кровью обагрил –
Но за зверьми ль твоя охота?
Но мне претит твоя вражда,
Преступны все твои молитвы!
И ты исчезнешь без следа
От распрей, если навсегда,
Забыв вражду, не бросишь битвы!
Вот снизойдет к тебе пророк;
Тебя уча, с тобой страдая,
Он в праздник превратит твой рок;
Когда ж просрочен будет срок –
Тебя отвергну навсегда я!
Иль мало скал и тростников
Для всех племен несметных мира?
Довольно крови, войн, оков!
Как братьев, возлюбив врагов,
Пусть каждый курит Трубку Мира!
III
И каждый бросил наземь лук,
Спеша отмыть с чела и рук
Знак торжествующе кровавый;
И каждый рвет себе тростник;
И к бедным детям светлый лик
Маниту клонит величавый.
И, видя мир земных долин,
Маниту, жизни Властелин,
Великий, светлый, благовонный
Поднялся вновь к вратам небес
И, облаками окруженный,
В сиянье радостный исчез!
Останні події
- 14.07.2025|09:21V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року