Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Міста будували з сонця і глини,
Але приходить літо в холодні долини,
і на камінні гріються змії.
Змії заповзають в наші будинки,
змії сплять на ламких простирадлах,
обживають кишені й армійські ботинки,
лежать по коморах і сухих підвалах.
Від червня горить, не згасаючи, спека,
і змії вичікують під подушками,
ховаються в кухнях та бібліотеках,
звиваються за віршами та словниками.
І ми стоїмо під пекучим небом,
і не можемо зайти на власні подвір’я.
Наші міста загусають медом.
В наших вітальнях літає пір’я.
І прогріваються могильні плити,
і всі завмирають, ніби в давньому танці.
Але один хтось знає, що треба робити,
і якось зранку береться до праці.
Тримайся нас, наша любове,
лють цього літа – дзвінка і висока.
Доброго полювання тобі, змієлове,
твердої руки й гострого ока.
Кожен із нас тебе знає й кличе,
і доки діти бояться заснути,
доброї роботи тобі, чоловіче,
хай менше довкола буде отрути.
Знайди бодай якесь виправдання
цьому місту із тисячею криївок.
Хай повертаються після вигнання
вагітні жінки до своїх домівок.
Вулиці тонуть у сонячній млості,
літню зелень не перебороти.
Життя дається для любові і злості.
Кожному вистачить роботи.
12.01.2016
Останні події
- 23.12.2025|16:44Найкращі українські книжки 2025 року за версією Українського ПЕН
- 23.12.2025|13:56«Вибір Читомо-2025»: оголошено найкращу українську прозу року
- 23.12.2025|13:07В «Основах» вийде збірка українських народних казок, створена в колаборації з Guzema Fine Jewelry
- 23.12.2025|10:58“Піккардійська Терція” з прем’єрою колядки “Зірка на небі сходить” у переддень Різдва
- 23.12.2025|10:53Новий роман Макса Кідрука встановив рекорд ще до виходу: 10 тисяч передзамовлень
- 22.12.2025|18:08«Traje de luces. Вибрані вірші»: остання книга Юрія Тарнавського
- 22.12.2025|10:4526 грудня Соломія Чубай запрошує львів’ян на концерт “Різдво — час вірити в Дива”
- 20.12.2025|12:27Ілларіон Павлюк презентує у Києві «Книгу Еміля»
- 17.12.2025|21:28Лауреатом Премії імені Шевельова 2025 року став Артур Дронь
- 11.12.2025|20:26Книга року ВВС 2025 оголосила переможців