
Електронна бібліотека/Поезія
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
+ + +
Але ж ти ніколи не напишеш про те,
як усе було насправді.
Не зважишся, залишиш при собі,
відкладеш у морок.
Будеш говорити про літературу там,
де слід було говорити про життя,
де життя рвалося на вулицю,
ніби забутий у домі пес.
Ти ж ніколи не визнаєш,
чим насправді керувався тоді,
того вечора, починаючи говорити.
І про те, чим ризикував, видихаючи весь свій туман,
чого насправді хотів – теж не напишеш,
не захочеш ділитися.
Розлам, після якого з’являється голос:
хто запалює ці вогні на землях мовчання,
на втрачених територіях?
Не напишеш про те, що насправді
сам до кінця не вірив її готовності
слухати, її здатності розуміти
мову каміння, схованого в траві.
Ось я.
Ось моє серце.
Воно не б’ється.
Зовсім не б’ється.
Просто не зважай,
просто не вслухайся.
Час виходити з темряви, ніби з лікарні.
Час дякувати і співати.
Час виходити.
Час зважуватись.
Вогняний корабель, що так повагом
розвертається в повітрі над нами,
що так гнівно провалюється в моторош ночі –
час зважуватися і говорити,
час виходити з ночі,
час долати розлами.
Поезія, найбільш щемка і пронизлива поезія,
поезія, що нагадує порожнє листопадове поле:
можна лише здогадуватись, що саме хотілось сказати,
можна лише тішитись,
можна лише перечитувати.
Останні події
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
- 21.10.2025|09:36Любомир Стринаглюк презентує у Львові збірку поезії «Докричатися до живих»
- 20.10.2025|18:59Коти, книжки й доброта: у Києві проведуть благодійну зустріч із притулком «Мурчики» і презентують «Таємничий світ котів»
- 20.10.2025|15:43Роман «Укриття» Людмили Петрушко: гімн добру і силі духу
- 19.10.2025|19:30«Їжа як комунікація»: У Відні презентували книги Вероніки Чекалюк
- 19.10.2025|10:54Поети творять націю: у Львові 8-9 листопада відбудеться II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 18.10.2025|10:36"Дівчина з кулею": В США вийшла англомовна збірка віршів української поетки Анни Малігон
- 17.10.2025|18:42Екранізація бестселера Андрія Куркова «Сірі бджоли» виходить у прокат: спецпоказ у «Жовтні» з творчою групою
- 17.10.2025|17:59"Основи" презентують "Довгу сцену": Театральна серія відкриває трагічну історію "Маклени Граси" Куліша та її сучасний римейк Ворожбит
- 17.10.2025|16:30Стартував передпродаж «Книги Еміля» — нового роману Ілларіона Павлюка