Шуми, вітре, шуми, буйний, На ліси, на гори, Мою журну неси думку На підлиські двори. Там спочинеш, моя думко, В зеленій соснині; Журбу збудеш, потішишся У лихій годині. Там ти скаже дуб старенький І єден, і другий, Як там жив-єм ще маленький Без журби, без туги. Там ти скаже та соснина Й всяка...

Цикл І Пізнавав я Леніна без екскурсоводів — Не було музеїв у нашому селі. Та вже як зберуться діди на колоді — Де вже тим політикам — замалі! Взагалі у нас говорять — як ходять: Прямо, повноросто, навпрошки. Через кон´юнктуру, мов через колоду, Чешуть не питаючись...

Їх запалюють аж тоді, коли і найбільші верхи від учора – під снігом. Вони горять повільно, високо здіймаючи свій дим, бо пахне так, ніби щойно обтесана деревина, і в ньому вільно літає важка свіжа кора, мокра і темна. І тільки стара дерев´яна церква, позаторік покрита сірою бляхою,...

Пізно ввечері, майже поночі, він зупиниться, немов ненароком, сумніви, навчені, наче погоничі, йдуть з ним у морок, повняться мороком.

ТИ ЗАЙДЕШ Ти зайдеш, як незбитому мозку заходить найперша трава, як розслабленість - воску, як волога - стіні парника   Тут самотність тебе розбовт́ає, ти втрачатимеш концентрацію, і набудеш прозорості й звички контролю над відсутністю ситуації,   Рахуватимеш, може, ще...

— Звідки, люди, їдете, відкіля? — З ярмарку ми їдемо, іздаля. — Як ярмаркували там, розкажіть, Що ви продавали там, розкажіть. — Юні ми года свої продали, А тоді й середнії віддали, Сто ковшів пісень іще, та казок, Та думок нелічено, та думок. — Ну, а там, на...

Івану Малковичу Де ми ходили, де ми бродили, де мандрували – стежки-доріжки, плаї-плаєчки позаростали. Стежка не скине з себе травичку мокру на вечір, і не розсуне жовту отаву жоден плаєчок. Вже і морозець перший дуріє ясної ночі. Хто замерзає, той розуміє, інший – не хоче. Хто...

Достигають яблука ранети. Рання осінь листя золотить. Гарний хлопець з іншої планети, може, завтра в гості залетить.   Діло звичне — міжпланетні мандри. Усміхнеться, зніме свій шолом. Скаже: — Там, в сузір’ї Саламандри, твій коханий бив тобі чолом.   Я...

Реагую на тупість гостро Разом з тим, щось мені не йдеться і про інтелектуалет Тому-то, та й це не секрет, мій будинок - моя фортеця, а точніше безлюдний острів   Після грому, як грона рясні, погостюй в мене якось, Оксанко, відшукай серед затишних сквериків... Що Сполучені Штати...

Після кави в жовтневий ранок так приємно ковтнути густого туману Просто зробити великий ковток – взахльоб! Поки ніхто не бачить Поки ніхто не чує Поки взагалі нікого немає. Ні мене для них, ні їх для мене Тому я зазвичай виходжу з дому рано Помилуватись порожнім містом доки не...