
Електронна бібліотека/Поезія
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
верхотурі вітер запалю.
Ридає дідо. Діти хочуть лю...
А ліс мовчить. Солоний голос лами
Мене роздер на голос і на слово,
І стало в горлі світло і сливово,
Пішли за мною люди з корогами.
Ішли за мною вельми ґонорово.
Мені приємно, бо мені ab ovo
Душа кровить і роздираге брами.
13.
Душа кровить і роздираге брами
І розкриває ноги, руки, ріки,
Русяві, чорні, золоті повіки
Летять і вереміють ліс над нами
У горлі маракуйі. Криптограми
Не знати нащо і не знати звідки
Деревами солодкої позлітки
Дуріють в листю разом з бахурами.
Уляня тче з позлітки верхотури,
А там зринають рукотворні мури,
Душа згрібає золото. Одне.
Уляня – тіп-тіп-тіп – годує кури.
Вона – душа дощу в душі натури.
І цей вогонь ніколи не мине.
14.
І цей вогонь ніколи не мине,
Як не минає золото на стелі
І золото в душі твоїй. Тарелі
Мечем мерзенний лицар розітне.
Найпершу – білу – білий сніг ковтне.
Мала зрадіє і розкриє двері –
Як нитка сонетарна на папері –
Перекричить невмілого мене.
Але цибуля сплаче під ножами
Свою тривогу. Гола, без піжами,
Прогорне присмерк болісна стіна
І заніміє. Бо за крок – над нами
Біжить у хмари босими ногами –
В упрілім листі плаче сатана.
15.
В упрілім листі плаче сатана –
Забутий на дорозі черевик:
Масна підлива на шорсткий язик.
Ти – мій орґазм і я сягаю дна,
Бо ти – моя краплина. Ти – весна.
В сухій пустелі золотий арик.
І сам собі огидний колядник –
То я. Ти чуєш? Я сягаю дна
І розкриваю золото коржами,
І кришу чорну кригу з порохами.
Твоя любов мою очами тне.
Кривий кав’яр кремує ворогами.
Душа кровить і роздираге брами
І цей вогонь ніколи не мине.
23-25 жовтня 2000 р.
Чернівці-Тернопіль-Рівне.
***
Коли в тополі солов'ї
Перегукаються з тобою –
Душа, засипана золою.
Світають сльози в синь її.
Тополя літерного ї
З травами ділиться росою.
А серце – в полум головою.
А сонце – словом за краї.
І вириває душу з тебе
Немов уже нема потреби
Тримати солод голосів
Далеко від сухого неба.
Мов калита, душа-кулеба
Ковтає в себе солов'їв.
15 травня 2009 р.
Київ, Тополиний бульвар.
Останні події
- 16.05.2025|15:50«Танго для трьох»: він, вона і кґб
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»