Електронна бібліотека/Проза

ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
з віршами аполлінера у рюкзаках...Олександр Андрієвський
революції у моєму місті зазвичай починаються восени...Олександр Андрієвський
пластика твоїх пальців кожна лінія злам...Олександр Андрієвський
середина осені попереду ще півроку холоду...Олександр Андрієвський
чим східніш і південніш здається тим холодніш...Олександр Андрієвський
вони прокидалися зранку і дивились новини...Олександр Андрієський
15 років без себе (Загублений)Ксенія Циганчук
Завантажити

Тепер дівчата приїздили вранішньою маршруткою в суботу, бо електричкою – то аж по обіді були вдома, а хотіли більше побути зі старим. Заносили в хату торби, цілувалися з мамою та одразу питали – як він?

– Оно, – казала мати, розставляючи міські пундики на полицях буфета і холодильника, – сидить сьогодні цілий день коло мотоцикла, або – коло кози в хліві, або, як зараз – на лаві в садку, – він подовгу сидів тепер на одному місці.

– Ходімо, привітаємося, хай знає, що ми вже тут!

 

Утрьох вони сиділи під шовковицею – старий у плюшевій жилетці, чоловік – якби існував бальзаківський вік для чоловіків, то цей би належав якраз до такого віку, та хлопець, такий собі – хлопець, як хлопець. Звільна перемовлялися.

– Наче жив – наче й не жив, – сапав старий – йому важко було балакати після інсульту. – Тільки й то, що дівчата повиростали. Ге, наче цілий вік отуто просидів, на ослоні. А замолоду хотів у го́род!

– Бо в го́род тре їхати, – гарячково підхопив парубок. – Там і робота, й люди… городські, і дівчата…

– Еге, дівчата, – продовжив той, що бальзаківського віку. – Там гляди, ще таку дівку надибаєш – з торбою пустить!

– Я знаю! – затявся хлопець.

Старий зітхнув:

– Знає… Наче й знав, а до Захарчиної за греблю хіба антипко повабив? Добре – Катеринця за барки та додому…

– Нащо його згадувать?.. – дратувався той, що середнього віку. – Кінь на чотирьох і то…

– Катеринця мене держала – ого! – ніби не чуючи роздратування співрозмовника, продовжував старий. Якби не вона… кебетна жінка – то не кабанячий хвіст!

– Кебетна… – не вгавав "бальзаківець". – Кажу: не берім качок бо подешевшають пізніше, то хіба ж… тридцять рублів наче в…

– Бо сільські дурні! – підхопив хлопець. Я ось у го́род…

– Го́род – го́род! – роздратованість ощадливого "бальзаківця" знайшла вдячний ґрунт. – Ну подався – курить навчили, пить навчили, Хлянька ноги розставила – ото й поліз туди наче на мед… А чим кінчилось? Півхати одняли, за аборт сплати… добре, що мати назад забрала…

– Сашко казав – до сестри на квартиру пустить, – гнув своєї парубок, – а там – комбінат на чергу ставить...

– Поставити то поставить, а тільки дожидать тії квартири… діти повиростають, а ти все…

– Що б я робив оце теперки в квартирі… – озвався старий. – Сидів би наче в тюрмі, а це осьо в садочку собі…

– Цілий вік у колгоспі? – вибухнув хлопець. – Та ніколи!

– Були колгоспи – нема колгоспів, – а садочок як був, так і є…

– Воно можна й у колгоспі, – погодився середній за віком. – Ще, як украсти дають… Чого – й построїться помогли… А молодиці які в нас… ги! І нащо женитися спішив? Як зав´язала вузлом – не дихни!

– Без Катеринці пропав би – спився, зтягався…

– Сашко машину заробив на комбінаті, а ви – вкрасти якби… Що – лантух кукурудзи!

– Машину – то добре, погодився з молодим старий. Тільки з общежитія їхнього всі каліками виходять – або п´яниця, або аліментний…

– Були діла… – мрійливо підтвердив "бальзаківець". А справді – більше трьох год там не видержиш…

– Бо хочеться ж інтересно життя прожить! – виклав останній аргумент парубок.

– То так, але, де медом помазано – там і бджоли! – скрушно хитнув головою старший.

– Бджоли тут! – обвів поглядом садочок старий. – Гудуть собі… А ти живи та слухай…

 

Розігнавшись, дівчата раптом спинилися біля хвірточки.

– З ким це він? Чуєш – балакає!

– Та сам із собою. Хіба тобі мама не казала?

Червень 2011

 

 

 



Партнери