Електронна бібліотека/Проза
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
- Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
- Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
- Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Щойно ввійшла, він затис її між кухнею та кімнатою. Гарно затис - умів:
– То що, сьогодні?
– Одскоч!
– Та чо – мамка на зміні, га? Як обіцяв – сотенна з мене – капустою!
– Одскоч – по яйцях дам!
– Вже не сховаєшся, вже я подбав… так що давай, рибко…
Вітчим давно до неї клеївся, шморгаючи поліпами в носі. Іра люто боронилася та мамі не казала нічого, в мами серце – як розхвилюється… Добре, що медсестрою в поліклініці – хіба раз уже рятували… Спокушав доларами, хвалився, що заникав од мами, а Ірі ж зараз лише давай, молода – і на ганчір´я й на косметику…
– Що ти її глядиш – дівки з розумом живуть на це. Однаково даси якомусь однокурснику прищакуватому, й задурно! А я тобі підкидатиму, подруги заздритимуть, ніхто не взнає… га?
– Одскоч…
Злився, та все паляндрував околяса, наче кінь – далеко не відходив, то Іра завше була насторожі. На два козирі тиснув – моральний та матеріальний:
– Тобі що, дівчата не розказували, існуєш, наче в середньовіччі! Та зараз кожна спонсора завела й живе на широку губу! А я чим тобі… Вдома – й шукати не тре… і гігієна, знову ж таки… У спокої, бо принесеш із вулиці… ще добре, як безневинний тріпак… Ти доглянута будеш, і я на сторону не косуватиму – все в сім´ю. А в мене є, ти знаєш… то мамка не знає, а ти ж… Не зобижатиму, ти знаєш… я ж для своїх… Мамка несвіжа вже, ще гляди, кину – як будете тоді? А в неї серце – куди такий стрес? То що?
Ненавиділа його, ненавиділа себе, що мамі не розказувала, ненавиділа маму, що знайшла такого. Ненавиділа подруг, що спонсорів позаводили, що з розумом жили – доглянуті… Не всі звісно, та знав вітчим, що казав, чим переконував…
– Прищакуватому даси – ще залетиш – воно тобі тре? А зо мною ж усе чики-чики, я ж тобі не прищакуватий… Я ж не салага – бачу, що ти ще не того, пуп´яночок… мені видно. То ось сотенна тобі за прем´єру, та й тоді не зобижатиму, сотенна в місяць тобі як? Сотенну де візьмеш?
Томка, як почула, аж прогрузла:
– Бери, дурна! Я, мені якби він моргнув… А може мені до ньо… сотенна, що не кажи…
І Томку ненавиділа…
Випручувалася, вживала контрзаходів:
– Чого це він розказує мені, що вдягати? Сама знаю і скажи йому…
– Що ти, що ти Ірочко, – намучившись із татом, мама вітчима боготворила. – Що ти, його треба слухати – годувальник, хазяїн наш…
Обрізані нею крила шелестіли, падаючи долі…
Тато був типовим хазяйновитим алкашом. Такий, що більше спивається, то більше сунуть до нього знайомі та сусіди: то холодильник не морозить, то лампочка не світить, і всяк із могоричем. Мама по знайомству на лікування прилаштовувала. Хіба раз – та зривався… Розлучилася, коли "білочку" підхопив. А Іру він любив… Вже недужий замків понаставляв по квартирі – все за ним зайці з автоматами ганялися. Іра за тими замками від вітчима крилася. Чіпляється, то вона – клац, і зачинилась. Тоді вітчим почав боротьбу з замками. Спершу переконав маму, що треба зняти замка з кухні – люди сміятимуться, подумають, що харч запирають. Мама погодилася (Іри вдома не було). Зиркнув тоді на неї переможцем і недаремно. Наступним здався замок на дверях вітальні, тоді – їхньої кімнати. Іра відчувала, як звужується навколо неї кільце. Мимохіть відкрила, що слово "звужуватися" від "вуж"…
– Не сховаєшся…
Останній бастіон впав. Кинувшись до своєї кімнати, виявила, що від замка на дверях залишився лише слід.
– Скотина!
Вбігла, підперла ручку стільцем, по той бік чувся поблажливий регіт господаря…
Сотенна, кажеш? А чи не дешево? Спонсор, кажеш?
Увімкнула комп´ютер, швидко знайшла потрібний сайт. Ось: "продам… продам… продам"… Зареєструвалася, пальці дражливо забігали клавіатурою: "Продам незайманість. Терміново. Ціна: 5000 доларів" Виклацала номер свого телефону, тоді відгукнулася на його регіт своїм…
Квітень 2011
Останні події
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології
- 18.04.2024|15:19Сьогодні у Тернополі Юлія Чернінька презентує "Барні 613"
- 18.04.2024|15:15Відкрито передзамовлення на книгу Вікторії Амеліної «Свідчення»
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"