Електронна бібліотека/Поезія

Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Я поверну собі своє життя обіцяю...Максим Кривцов
Моя голова котиться від посадки до посадки...Максим Кривцов
Хочу розповісти вам історію про велетенського кота...Максим Кривцов
Та, що зігріє тебе серед ночіСергій Жадан
Завантажити

1

 

Наобіцяй мені Обіцяного Краю,

Що в ньому рік молочних понад край.

Сподобиш: я ще скибку з нього вкраю,

Либонь не вкраду… дармо не карай…

 

Я сто століть не чув погук Побіди,

Лише плачів скородив гами альт.

В новім Єгипті зводять піраміди

І я лупаю бронзою базальт.

 

Та альт умре. На здогад манускрипту

Залишать скрик наднільські плаксії.

Всі десять кар, що ти післав Єгипту,

Чомусь на плечі падають мої.

 

Бо в нас отут лишень царів долини,

Прегарні труни вибраних мерців.

Твоїх рабів забронзовілі спини,

Неначе брук під шинами тельців.

 

Бо в нас отут безживні брязки блиску,

Крізь дику ніч − істерика вогнів.

Хіба знайдеш із хлопчиком колиску,

Коли в паркани вже затисли Ніл?

 

Ізбляклий Ра прилип до небокраю…

В чужих богів не вижебрать добра.

Наобіцяй мені Обіцяного Краю

На західному березі Дніпра…

 

2

 

Ізбляклий Ра прилип до небокраю…

Тесальник брил в пустелі я вмираю,

В притінкові кривавої гори.

Вона зп’ялась вже ген до половини.

Мене потовк наглядач без провини,

Немовби кедра вилупив з кори.

 

Та дивина: вже й той житець шеолу.

Його забив, діставши шаблю голу,

Один вояк, й утік тії ж пори.

Казали, буцім звуть його Мойсеєм,

Із наших він, але з нагоди сеї

Мені вже Сущий втіхи не створив.

 

Звідкіль прийшов ти, рабський рятівниче?

Життя кладу − Ягве тебе покличе

На відшуки Аврамових дубів.

Марнота все − не знати вам свободи,

Скоріше Ніл заверне жовті води,

Бо волі дух убійний для рабів!

 

Ми триста літ чужі плекали добра,

Відколи Йосип, гетьман прехоробрий,

Цареві в пояс голову схилив.

Даремно ж ти вихнув жалом домахи:

Рабові втіха − пригірщ соломахи

Та куций сон про давню тінь олив.

 

Яка ж ти чорна, кров каменотеса.

З пісків Сахари, сяйних, наче плеса,

На запах твій підкрався скорпіон.

Пустельний кат, вірніший ніж Феміда.

Рабові склепом стане піраміда,

Немов той раб − всерабський фараон.

 

3

Ми триста літ чужі плекали добра,

Чужим царям втлумачували сни.

Наш батько − Йосип, мудрий, наче кобра,

І наче віл, сумирний та пісний.

 

Всевладний перстень, край оази хата,

Жар-колісниця впряжена у цуг,

Покірна челядь, віддана Осната,

Оброть на шиї − золотий ланцюг!

 

Чого ще треба ловкому рабові?

Доточуй збіжжя панові в кагат.

Десь Ханаан без хліба й без любові,

А тут Єгипет − сонний ситий гад…

 

Ідуть брати, відломиш їм кавалка,

Нехай їдять, і не згадаєш зла;

А десь тим часом знов купецька валка

Ясир до Потіфара повезла.

 

В далеку Чудь укотре гнати струга,

Нести Христа нехрещеній юрбі,

Усім світам подарувати плуга…

Лемішку з гички − лишити собі…

 

О земле снів, де правлять фарисеї,

Де в чорнім ґлеї топляться громи,

Чому так рідко родиш ти Мойсеїв,

Чому так рясно Йосипів самих?

 

4

 

Де в чорнім ґлеї топляться громи,

Де ріки молоком сочаться й медом,

Де вільний хлоп одвік не чувся смердом,

Якогось дня рабами стали ми.

 

Нас не посів ні цар, ні хижий хан,

Хоча й стояв Бату під Вічним Градом;

Либонь то душі нам побило градом,

Що ми забули любий Ханаан.

 

Отари множив зманливий Гошен

І гладшав люд з єгипетських наїдків,

Але ковтав шеол свободи свідків,

Земля ж родила, та рабів лишень…

 

З дорідних паш раділи скотарі,

Чужі жерці товкли привабно в било

І новий родич плескав незлобиво:

„Да мы же братья, что ни говори!“

 

Уже й дітва, що годі їй до стель,

Пищала: „што“, кепкуючи із мами,

Старійшини ж хитали головами:

„Нам ліпше рабство, ніж пісок пустель!..“

 

Сінай для тих обернеться гробом,

Хто манни ждав, ждучи в барханах Сіна.

Від нераба одна в раба відміна,

Що раб не прагне стати нерабом!

 

5

 

В прегарний Край, де мліло Боже мливо,

Ви Йосипа кістки внесли дбайливо,

Невгавного ж Мойсея хирний порох

Ізвітрів ненабридливо та скоро…

 

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери