Завантажити

почав проводжати юнку після школи, не забарився й перший поцілунок, але вирок щуплявого металевого провидця видавався майже смертним – недвозначне червоне світло! Слухняний Славко припинив зустрічі, Ніна спершу ображалася, згодом її вже проводжав інший. А Славка в армію не проводжав ніхто.
Та може воно й на краще – якими драмами були для декого з товаришів по службі звістки про зраду коханих, які обіцяли чекати та не дочекалися! Мудрість металевого друга вражала.
Дембельнувшись, Славко звично кинувся за настановами – слід було влаштовувати цивільне життя. Макс баламутив мореходкою, мати з батьком раяли вступати до залізничного технікуму. Залізниця – річ майже вічна, там і робота постійна, й усіляке забезпечення. Славко погоджувався та світлофор порадив інше й хлопець відніс документи до училища при електромашзаводі. Батьки дивувалися, але про світлофор Славко ніколи нікому не розказував.
Дружину парубку теж порекомендував залізний передвісник. На заводі Славкові впала в око чорноброва Маруся – світлофор моргнув зеленим. Хтозна, може це був той рідкісний випадок, коли оракул помилявся, але родинне життя не склалося. Маруся так і залишилася маминою доцею, більше жила в своїх батьків, аніж у чоловіка, теща ж не злюбила зятя від першої стрічі. Сімейні негаразди Славко, то пак – Ярослав привчився топити потихеньку в пивниці, що по інший бік перехрестя, де компанію йому складав незрадливий Макс – після мореходки він так і не знайшов роботи за фахом, тож підроблявся рубщиком на ринку. Світлофор на приятельські посиденьки друзів завбачливо не реагував.
Зате як він винагородив Ярослава згодом! У бригаді пішла пошесть купувати лотерейні білети, і Ярослав підсів. Там треба було закреслювати певні цифри. Якось він зачинився в своїй кімнаті, заплющував очі, тоді розплющував і починав рахувати, аж поки світлофор не блимав зеленим. Цифру, на якій зупинився, закреслював. Результат приголомшив – Ярослав зірвав джек-пот, виграної суми вистачило на розкішну іномарку!
Вражена його таланом до Ярослава навіть повернулася на якийсь час Маруся вкупі з тещиною прихильністю. Спровокований виграшем любовний спалах логічно спричинив зачаття нащадка, після чого, нажаль, стрімко згас. Щойнонароджене дитя дружина повезла до мами – та енергійно бралася допомагати породіллі. З горя-щастя Ярослав напився з Максом і розбив іномарку.
Змінювалися часи. Калінінському району повернули історичну назву Пацюки, Електромашзавод закрили – Ярослав став безробітним. Через втрачену твердість руки Макса звільнили з рубщиків та перевели у вантажники. Батько, славний ветеран ветеринарної медицини занедужав і скоро вмер від наглого серцевого нападу. Стало шпигати серце і в Ярослава – спадковість. Світлофор почав виходити з ладу, тоді на перехрестя привозили хвацького регулювальника, який завзято вимахував жезлом. В такі години Ярослав робився зовсім безпорадним. Поваландавшись трохи без роботи, він влаштувався до Макса на ринок.
Новопризначення вимагалося обмити. Після кількох годин у знайомій пивниці приятелі підійшли до роздоріжжя, де Ярослав заходився обнімати та виціловувати іржавий стовп світлофора, називаючи його при цьому своїм найвідданішим порадником і другом. Таке зачепило Макса, оскільки найкращим другом Ярослава той вважав себе. На ґрунті даного непорозуміння між приятелями навіть зчинилася бійка.
Либонь, триколірний сигнальний пристрій був небайдужим до лестощів бо впродовж наступних місяців виявився як ніколи щедрим. Ні, нову іномарку Ярослав, або Яруга, як прозвали нового вантажника на роботі, більше не вигравав, зате світлофор мудро підказав зійтися з базарним завгоспом Панкратовичем. Пляшка паленого коньяку і Яруга ввійшов до вузького кола посвячених, кого Панкратович преміював час від часу добрячими кавалками свинини, яку здавачі приносили для аналізів. Питання прохарчівку вкупі з питанням закусі відпало всерйоз і надовго. Далі світлофор порадив остаточно порвати з невдахою Максом, надто не наполягати на зближенні з Марусею та навпаки – невимушено зблизитися з базарною продавчинею Людкою. Та, схоже на це тільки й чекала і скоро особисте життя Яруги забурувало піднесено-адреналіновими зносинами з палкою коханкою. Бурхливим побаченням трохи заважала стара, то Яруга почав вигонити її на моціон, відданий порадник підказав, що для немолодої жінки тривалі прогулянки справді корисні.
Якось до нього прийшла Маруся з малим. Хлопчаку було вже років із вісім і він видався Ярузі цілком симпатичним, але з хвилини на хвилину малася прийти Людка й на пропозицію дружини провести вихідний із сином господар відповів відмовою. Коли вони пішли, задля очистки совісті Яруга заплющив очі й спитав світлофора, чи варто було погоджуватися. Пророк відповів червоним. Чоловік заспокоївся, але не заспокоїлася стара. Мати заходилася дорікати йому за черствість та за Людку. Яруга вибухнув, наговорив старій зайвого, мати безгучно, по старечому, розплакалась. Грюкнувши дверима, він пішов назустріч

читати