Електронна бібліотека/Поезія

Дружина чайного плантатора. Уривок.Діна Джеффріс
ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
з віршами аполлінера у рюкзаках...Олександр Андрієвський
революції у моєму місті зазвичай починаються восени...Олександр Андрієвський
пластика твоїх пальців кожна лінія злам...Олександр Андрієвський
середина осені попереду ще півроку холоду...Олександр Андрієвський
чим східніш і південніш здається тим холодніш...Олександр Андрієвський
вони прокидалися зранку і дивились новини...Олександр Андрієський
Завантажити

До 100-річчя церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Владиславка

Миронівського району.

 

 

Зводиди церкву неквапно й розмірено,

Храм бо Господній не клуня й не хлів.

Місце обрали роками намріяне –

Насупроти гулівських ручаїв.

 

Щоб, коли сонце зійде над Могилою,

Світлом заллявши долішні сади,

Вікна засяяли, начебто вмили їх

Сім херувимів без краплі води.

 

Щоби сельчан розбирало від гордості,

Хай то і гріх. Щоб раділо село.

Щоби із неба самій Богородиці

Гарно на церкву дивитись було.

 

І піднялася. Зросла, як загадано.

Раптом хрести попливли над селом.

Спершу живицею пахла – не ладаном,

Хлібом, а ще – вересневим зелом.

 

Грім гримонув, наче грюкнув дверцятами.

В світі незатишному загуло.

Нащо ж з´явилась ти в віці двадцятому,

Місця в котрому церквам не було?

 

Дзвони замовкнуть, зневіряться вірники.

Бунт, революції, голод, війна…

Згинеш, згориш, розберуть на корівники.

Бога ж немає, то нащо вона?

 

Нових святих по фанерному створено,

Ангельські крила, де личка – перо.

Та нуртував непомітно й нескорено

Дух, що сильніший за всі партбюро!

 

Винесла, встояла. Дарма, що з пороху.

Дарма, що бомби зжирали мости.

Дивним велінням небесного поруху…

О, незрадлива, зрадливців прости!

 

Щезнуть роки у бездоннях сторічностей,

Ловимо втіху, мов рибка – блешню.

Мудрим, зажуреним поглядом вічності

Дивиться церква на цю метушню.

 

Червень 2010

 



Партнери