Електронна бібліотека/Поезія

Нібелунги (психоделічна поема)Андрій Коваленко
Хора киця (цикл лімериків)Іван Лучук
Чоловік доньки знахаркиГанна Заворотна
Донька знахаркиГанна Заворотна
На розстанях долі. Уривок з романуІван Корсак
«Завантажте у серце магічне простеньке слово»Анна Кузенко
Чоловік знахаркиГанна Заворотна
З книги «РОЗМОВИ ПРО ЖИТТЯ І МИСТЕЦТВО»Галина Пагутяк, Олександр Клименко
Душоїди та ванноматиІван Лучук
Літературна УкраїнаДмитро Лазуткін
Любов немов метелик-одноденкаДмитро Лазуткін
Лайнер ЛазуткінДмитро Лазуткін
ФБДмитро Лазуткін
УкрмоваДмитро Лазуткін
Дружина чайного плантатора. Уривок.Діна Джеффріс
ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Завантажити

До 100-річчя церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Владиславка

Миронівського району.

 

 

Зводиди церкву неквапно й розмірено,

Храм бо Господній не клуня й не хлів.

Місце обрали роками намріяне –

Насупроти гулівських ручаїв.

 

Щоб, коли сонце зійде над Могилою,

Світлом заллявши долішні сади,

Вікна засяяли, начебто вмили їх

Сім херувимів без краплі води.

 

Щоби сельчан розбирало від гордості,

Хай то і гріх. Щоб раділо село.

Щоби із неба самій Богородиці

Гарно на церкву дивитись було.

 

І піднялася. Зросла, як загадано.

Раптом хрести попливли над селом.

Спершу живицею пахла – не ладаном,

Хлібом, а ще – вересневим зелом.

 

Грім гримонув, наче грюкнув дверцятами.

В світі незатишному загуло.

Нащо ж з´явилась ти в віці двадцятому,

Місця в котрому церквам не було?

 

Дзвони замовкнуть, зневіряться вірники.

Бунт, революції, голод, війна…

Згинеш, згориш, розберуть на корівники.

Бога ж немає, то нащо вона?

 

Нових святих по фанерному створено,

Ангельські крила, де личка – перо.

Та нуртував непомітно й нескорено

Дух, що сильніший за всі партбюро!

 

Винесла, встояла. Дарма, що з пороху.

Дарма, що бомби зжирали мости.

Дивним велінням небесного поруху…

О, незрадлива, зрадливців прости!

 

Щезнуть роки у бездоннях сторічностей,

Ловимо втіху, мов рибка – блешню.

Мудрим, зажуреним поглядом вічності

Дивиться церква на цю метушню.

 

Червень 2010

 



Партнери