Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
1. Потім
Я чекаю ночі,
Щоб переходити вулиці
на червоне світло.
Вдень
Я весь під владою
Державтоінспекції.
Я чекаю зими, щоб ходити по газонах.
Влітку
я весь під владою
двірника
з житлово-експлуатаційної
коонтори.
Я чекаю старості, щоб думати.
В молодості
я весь під владою
ілюзій.
2. Не дано
Я повинен
бути
на сході,
на заході,
на півдні,
на півночі –
п’ятого не дано.
Я повинен
бути
на землі,
під землею,
над землею –
четвертого не дано.
Я повинен
бути
чи не бути –
третього не дано.
Я – повинен.
Іншого не дано.
3. Песимістичне
Коли стихнуть пристрасті,
і ми втомимося кричати
„гласність”,
Як колись втомились кричати „хліб”.
Коли перестанемо дорікати
своїм батькам
і дідам
їх давніми слабинами
й помилками,
як тепер вони
не дорікають нам зіпсованими
в дитинстві
пелюшками.
Коли ми будемо в усьому праві
за сьогоднішніми мірками, однак зясується,
що ми в чомусь винні
перед майбутнім.
Тому що навіть насиченішої
людини
ніколи не вистачало
на всю правду.
4. Правило
в памяті „Лівого маршу”
Перше правило,
яке я збагнув
під час
військової служби,
було
вкрай простим: чим дужче
налягаєш наліву,
тим помітніше
відхиляєшся праворуч.
Ось і розтерли
нас
ліві марші
об праві стіни.
Останні події
- 11.12.2025|20:26Книга року ВВС 2025 оголосила переможців
- 09.12.2025|14:38Премія імені Юрія Шевельова 2025: Оголошено імена фіналістів та володарки Спецвідзнаки Капітули
- 02.12.2025|10:33Поетичний вечір у Києві: «Цієї ночі сніг упав» і теплі зимові вірші
- 27.11.2025|14:32«Хто навчив тебе так брехати?»: у Луцьку презентують дві книжки про гнів, травму й силу історій
- 24.11.2025|14:50Коли архітектура, дизайн і книги говорять однією мовою: вечір «Мода шаблонів» у TSUM Loft
- 17.11.2025|15:32«Основи» готують до друку «Бард і його світ: як Шекспір став Шекспіром» Стівена Ґрінблатта
- 17.11.2025|10:29Для тих, хто живе словом
- 17.11.2025|10:25У «Видавництві 21» вийшла друком збірка пʼєс сучасного класика Володимира Діброви
- 16.11.2025|10:55У Києві провели акцію «Порожні стільці» на підтримку незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти журналістів та митців
- 13.11.2025|11:20Фініш! Макс Кідрук завершив роботу над романом «Колапс»