
Електронна бібліотека/Поезія
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
Спочатку поет жив в життєпросторі світла
як найяскравішому прояві світу,
там суцільними світильниками
завішані квадрати стелі
в презентаційних залах
сяйвами заливали
його й побратимів
і по перу посестрів,
і самі вони ставали світлом поетичним,
а з паперових їхніх рукописів знову проростали сади заквітчані,
але в реальному світі
було забагато безпросвіття,
із літературними лісорубами,
та деревокнижними згубами,
і через це в часу сувій він згорнув свої аркуші
з зоряними віршами,
перевівши поезію в сутінки,
заховав за лаштунки,
у світі який для поета зробився прірвою,
чорною дірою,
в яку падав так довго що зрештою став
обживатися
в тому летінні письмовим столом
і ліжком,
бо на планетах
у своїх творах
ще не розжився
на життя,
тож мусів пристосовуватись в часопросторах падінь,
виживати в їх найпримітивніших формах подій
зведених
до війн,
і в цьому провалебутті – не все
ділилось на біле і чорне, й не всі,
бо стріляв у нього не лиш чужий
але й свій,
один з засідки заздрості,
другий з захаращень бездарності,
і іншого не залишилося окрім як писати вірші
для себе – для душі,
так як приховані ріки течуть підземні,
як вищелюдські вирують виміри богів наднебесні,
серед спроб і помилок винайдення життя
та виведення різновсесвіття,
і вийшло у словесних душематеріях відбутись поету,
щоби перетворитись з них на змістоформи нового всесвіту,
із коріння речень з напів ідей
як ніщо
що самоусвідомлює себе
і цим переходить в щось,
а далі хай з його поетики
виникають закони нової фізики,
і вербальними космосами – поетичноцентричність
концентрується,
чуєте: не обтинайте молоді верліброві віти,
не рубайте римовані віршосади,
не стріляйте
в поетів,
бо поезія чи не єдине
що залишиться від цієї днини,
і вона надможливо
перейде
у форму ідеалу
всепрекрасної всеможливості…
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем