Завантажити

 
Жде пані й посланці!
 
К о т е н к о
 
Впусти її, а посланців потому...
 
Джура виходить.
 
Через хвилину... через мить одну...
Побачу знов... зірвату в мене квітку...
О, як отут, в цих грудях, запекло!
Але здавись і здержся в гніві, серце,
Пометись гаразд, не похопись судом!
 
На кону з'являється Лучицька в ролі Єлени; на ній французька сукня, накрита флером. В ложі Квітка і Квятковська.
 
Л у ч и ц ь к а (входить хитаючись, скида флер і говорить утомно).
 
Мій таточку, сподіваний, коханий!
 
Г о л о с и з гальорки, амфітеатру, крісел.
Браво, браво, Лучицька!
Г а л ь о р к а. Ш-ш!! Тихо!
А м ф і т е а т р. Тихо! Ш-ш!! Ш-шІ!
К р і с л а. Браво! Браво!
К в і т к а (вибіга на галас в ложу). Вона, вона! Як схудла!
К в я т к о в с ь к а (блага перелякано). Друже, ай, не гомоніть... я вийду!
К в і т к а (не при собі). Ні, не буду!
К о т е н к о
 
Подалі, геть! Від пані ляхом тхне
І щоки ще палають од цілунків.
 
Л у ч и ц ь к а
 
Я не виновна...
 
К о т е н к о
 
Силою б то взяв?
 
Л у ч и ц ь к а
 
О, гвалтом... Я... боролась до загину...
К в і т к а. Неправда!
К в я т к о в с ь к а. Цс-с! (Удержує його).
К о т е н к о
 
І обняла ляха
Зрадливою, продажною рукою?
 
Л у ч и ц ь к а
 
О боже! Ні! Яка страдниця я!
 
(Більше запалюючись).
 
Мене взяли як бранку до світлиці,
Сторожею обставили мене,
Щоб не могла на себе зняти руки...
О, скільки сліз я нишком пролила
І скільки мук пережила, мій орле!
 
К о т е н к о
 
Подумаєш, як настраждалась, - страх!
На ласощах...
 
К в і т к а (голосно). Ха-ха-ха-ха! То мавпа з червоною покрасою! Ха-ха!
2-е к р і с л о. Тихше!
Ю р к о в и ч. Скандал!
Г а л ь о р к а й а м ф і т е а т р. Отыщите пьяных! Ша!
 
В ложу входять капельдинер і поліцейський чиновник. Квятковська одводить і щось шепче йому.
 
Л у ч и ц ь к а (оглядається). Сміється хтось... знайомий голос... Боже!
С у ф л е р (вголос).
 
Аж десять днів, аж десять...
 
Л у ч и ц ь к а (страшенно збентежена, але бажа ще побороти себе)
Днів... невже?!
Аж десять днів і ріски в рот не брала...
 
К о т е н к о
 
Не видко щось по панії поста!
 
Л у ч и ц ь к а
 
Мене, слабу, без пам'яті звінчали...
 
К о т е н к о
 
Ну й розговілись, значить, зараз...
 
Л у ч и ц ь к а
 
Ох!..
Хоч пошануй мене, вельможний пане!
Ніхто мені там не подав руки...
Я день і ніч Богдана виглядала,
Щоб визволив нещасну із тюрми...
 
К в і т к а (виривається, кричить). Брехня, брехня!
К в я т к о в с ь к а. На бога!
А м ф і т е а т р і к р і с л а. Тихо, тихо!
Л у ч и ц ь к а. Де? де? Він тут! (Озирається тривожно).
К о т е н к о (в куліси). Спинить скандал.
Г а л ь о р к а. Ша, ша!
С у ф л е р (голосно).
 
Я думками тебе шукала!..
 
Л у ч и ц ь к а. Боже! То він... шукала... ним жила... (В ложу, з сльозами).
 
Я думками тебе шукала всюди,
Я серденьком з тобою лиш жила!
 
К о т е н к о
 
Може, з Тимком?
 
К в і т к а (скажено, не звертаючи на Квятковську уваги). Ні, ні! А з Жалівницьким!.. Не вір змії!
Л у ч и ц ь к а. Ай, що се?
К в я т к о в с ь к а (показавшись Лучицькій). Ха-ха-ха! (Вибіга).
Л у ч и ц ь к а (непритомно). Вона, вона там! З ним! Наді мною сміються, глузують... Ай, рятуйте!!
 
Разом
 
К о т е н к о (в кулісу). Завісу! (Потім тіка).
Г о л о с и (за куліси). Робочі! Де вони?!
Г а л ь о р к а. Лучицька! Ш-ш, ш-ш!!
А м ф і т е а т р. Лучицька, браво, браво!!
К р і с л а. Тише! Продолжайте!
К в і т к а. Вона мене дурила, дурила!!
 
В ложі показується поліцейський, начина тихо умовлять Квітку.
 
Л у ч и ц ь к а (нервово, істерично, а потім несамовито). З нею! Укупі з нею?! Мало назнущались, так іще тут привселюдно зняти на посміх, на публіку поставить? Це панський вчинок!.. Я довірила вам свою душу, свою честь... А ви все потоптали ногами і вигнали мене з хати, як негідь, як покидьку... Це панський вчинок! Ще з полюбовницею мене банітувать прийшли! Ай, пане, та чи є ж що нижче, що підліше на світі?! (Рве навіжено собі волосся, хапається рукою за горло, за серце).
 
В ложу знову приходять два служителі і разом з поліцейським беруть Квітку.
 
К в і т к а (борючись, кричить). Сюди! Беріть її! Вона втекла до полюбовника! Зрадила, гадина! Вона висушила мій

читати