Завантажити

Многі літа, многі літа і т. д.
Пріська (частує старшину). Тепер вже і ви випийте від мене дві!..
Старшина (зовсім вже п'яний). Благодарю по-корно... Од вас з овдовольствієм! (П'є дві).
Писар. Василь Миронович! Душа моя, не валисы
Старшина. Держусь, ще возсодержуюсь!.. Прісю, поцілуй мене! Поцілуй началство!..
Пріська. Нехай як виясниться! (Частує Рин-дичку).
Риндичка. Чи я ж тебе та й не жалую, моя голубочко! Завтра прийди до мене, я тобі і бурячків, і ка-пусточки, і картопельки!
Гарасим. Стара, не задержуй чарки: може, ще хто хоче випить...
Риндичка. У старовину не так співали. (Співа).
Ой хто п'є, тому наливайте, Хто не п'є, тому не давайте, А ми будем пити І бога хвалити І за вас, і за нас, І за неньку стареньку, Що навчила нас Горілочку пить помаленьку. Ой, хто п'є, той кривиться, Хто не п'є, той дивиться. А ми будем пити і т. д.
Писар. Василь Миронович! Захріп... Е, шкода! Гарасим. Бо їм клопоту, настоящой калавур!

ЯВА 7
Ті ж і сторож,
Сторож. Коні готові!
Писар. Сьогодні вже годі їхати по ревизію!.. Сторож. То це знов коні стоятимуть? Писар. Не твоє діло. Внеси сюди дзвінок!
Сторож пішов.
Пріська. Ходіга, бабусю, додому!
Риндичка. Ходімо, моя дитино!
Писар. Стой, кума! Кататься поїдем!
Пріська. Е, ні, кумцю! Пий, кажуть, та ума не пропий! Спасибі за честь, спасибі, що помирили!..
Риндичка. Я тобі, моя люба, і квасольки, і огірочків дам... У мене, хвалити бога, уродило.
Гарасим. Тільки не сваріться!
Пріська. Прощайте, Шелестян Салатович. Риндичка. Спасибі вам, що помирили насі
Риндичка і Пріська пішли.
Писар. Севастян Саватьєвич! (Проводжа їх до порога). Кумасю, гляди ж, не забувай менини!
Гарасим (тим часом хова пляшку і бублики). На-стоящой калавур!.. Бо їм клопоту... Ну, що вони бились... Прощавайте! (Пішов у шафу).
Писар (бере його за коміра і випиха). Ека свинота, нажреться так, што й...

ЯВА 8 Сторож вносить дзвінок.
Сторож. Навіщо вам дзвінок здався? (Дає).
Писар. Не твоє діло. (Почини дзвонить під вухом старшини). Ньо, конячки!..
Старшина (крізь сон). Поганяй, поганяйі Звертай на Чубаївку! Та не задьоргуй-бо пристяжноїі
Сторож. Поїхав по ревизію.
Писар. Ну, буде з нього, нехай їде. А я поїду на хутори другу ревизію робить.
Старшина (сонний). Пиши приговор!
Писар. Чистоє горе з оцими п'яницями!.. (Пішов). Какой я тільки з ними мученик!..
Сторож. Добра ревизія! Це знов на цілий тиждень: цей дома кружлятиме, а той по хуторах. (Бере з столу бублика і доїда, потім бере щоти, сіда долі і виклада). Ні вже, хай йому враг, щоб я зостався у цім пеклі. Я таки вищитаю, скільки мені зосталося день служити до года.
Старшина (співа сонний). Многа літа, многа літа...
Завіса

читати