Завантажити

ударів; крім того, половці ударили тоді, коли ні Святополка, ні Володимира у Києві не було.
3 У Лавр. “месяца мая ЗО”.
4 В Іп., Хл. і Лавр. “июля”, але треба “июня”, бо п'ятниця у 1096 p. припадала на 20 червня;дати 8 (9) і 16 червня проставлено на основі розрахунків відстаней і темпу походів: переправу через Дніпро на Зарубському броді визначаємо на ніч із 18 на 19 червня, бо цього не помітили половці.
5 В Іп. і Хл. “по ггhску”; у Лавр. “болоньє”.
6 Додано з Лавр. В Іп. “ї пожгоша манастырь Стефанечь деревнh. и Германечь”; у Лавр. “й вьжгоша Стефановь манастырь и деревнhи Герьманы”.
7 В Іп. “ко оугу сторонник”; у Лавр. “къ угу устроении”.
8 Псалом LXXXII, 14 — 17; Нестор подав такий скорочений виклад, який незрозумілий без доповнень, узятих із Біблії.
9 В Іп. і Хл. “аще ли”; у Лавр. “ищьли”.
10 Про походження половців та інших східних народів літописець розповідає на основі “Одкровення” — твору невідомого автора, який приписували єпископові Мефодію Патарському. Літописець використав також “Хроніку” Амартола (“Другі ж говорять...”).
11 За Біблією (Буття XVI, 15), Ізмаїл, син Авраама (Аврама), був народжений не від безплідної тоді його жони Сари, а від Сариної рабині Агарі.
12 Після.цього в Лавр. уміщено “Твори” Володимира Мономаха, переклад яких друкуємо після тексту Іп.
13 В Іп. і Хл. “своего же”; у Лавр. “моего же”.
14 Додано з Лавр
15 В Іп. і Хл. хибно “и Переяславц'ь”; у Лавр. “и перея”.
16 У Лавр. “Кунуи”; 1103 р. у Лаврі він згадується серед убитих ханів під ім'ям Куман, а в Іп. тут має ім'я Кунам.
17 Оскільки за візантійським літочисленням рік розпочинався 1 вересня, то перша половина березня 1097 січневого року припадала на середину 6605 (1097) візантійського року, тобто на половину п'ятого, або четвертого з половиною індикта (про індикт див. прим. 1 до 852 p.).
1097
' У великій статті 1097 p. розповідається про події з осені 1097 р. по ЗО серпня 1100 p., насамперед про долю князя Василька Ростиславича теребовльського. Відомості ідуть від безпосереднього свідка подій — киянина Василя, боярина Святополкового. Василь був присутній на вузьких княжих нарадах, при осліпленні Василька, супроводжував його до города Володимира і короткий час перебував тут як посадник Святополка. Цю дуже яскраву повість Василь або написав сам, або її хтось записав з його детальної розповіді.
2 Додано з Лавр.
J У Хл. “в ыстьбоу”; у Лавр. “вь истобку”; в Акад. “в комору”.
4 Тобто на день архангела Михаїла (8 листопада).
5 У Лавр “ведоша (в Акад. “везоша”) и Бhлугороду”, але ці дані хибні, бо тут про Білгород сказано як про “градъ малъ”, а це може стосуватися лише Звенигорода; Білгород був центром удільного князівства.
6 В Іп., Хл. і Лавр. “в ыстобъку”, — ідеться про невелику хату, хижу, в якій топили.
9 Це підтвердження, що княгиня Анна (за здогадами, половчанка) була не матір'ю Володимира Мономаха, а мачухою.
10 Додано з Акад.
В Іп., Хл. і Лавр. “приближися”, хоже тлумачитися двояко: “набли(Я” і “настав”; великий піст у 1098 р. |ючакя в понеділок 8 лютого.
12 В Іп. хибно “вьзвеселися”, у Хл. "възвеличися"
13 У 1098 p. Великдень був 28 беіШМ.-
14За Татіщевим, Володар прикликав собі підмогу угрів; королем тоді там у” Кмоман, двоюрідний брат Василька W. далі прим. 24).
15 В Іп. на “созвониша” виправлено слово “созваша”; у Хл. і Лавр. “созваша”.
16 Відомо про двох синів Василька (див. прим. 4 до 1124 р.), а тут в оригіналі стоїть не двоїна — “растр-ьляста”, “Василковича”, а множина — “растрhляша”, “Василковичи”, — це або помилка, або у Василька було більше синів (що дуже сумнівно), або — найімовірніше — тут просто йде мова про Василькових воїв.
17 Второзакония XXXII, 41, 43.
18 Давид звернувся по допомогу до свого родича: князь польський Владислав I Герман був сином Казимира І Відновителя, а Казимир був одружений з Добронігою-Марією, сестрою Ярослава Мудрого, тіткою Давидового батька Ігоря Ярославича (наш літопис нотує шлюб Казимира під 1043 p., але дослідники відсовують цю подію до кінця 1038, початку 1039 чи на осінь 1039 p. (що ймовірніше).
19 Родинні стосунки Святополка Ізяславича з Владиславом І Германом були такі самі, як і в Давида, і навіть тісніші, бо Ізяслав Ярославич, батько Святополкіч, був одружений з Гертрудою-Олісавою, сестрою Казимира І Відновителя, а згадана Доброніга-Марія, жона Казимира, була тіткою також Ізяслава Ярославича.
20 В Іп. “и въ Святополка” видряпано і викреслено, але помилково; у Лавр. “у Давида и у Святополка”.
21 Тобто, Ізяслава Ярославича та підступно вбитого Ярополка

читати