Електронна бібліотека/Літопис

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити

почерком виправлено на “княгиню”; у Лавр. “жону”.
8 Доместик (демественик) — тут: керівник церковного хору.
9 Терем — характерна кругла будівля (ротонда) княжого палацового ансамблю Х—ХІІІ ст.; інші палаци мали вигляд витягнутих прямокутників. Де стояв цей терем, див. прим. 1 до 1039 p.
10 Додано з Лавр.
946
1 В Iп. і Хл. “клhти и одрины”; слово “кліть” означало хату, хижу, кімнату; “одрина” — хлів, стодола, хата, зокрема кімната другої половини хати, холодна, “чиста”, де жили влітку і яка правила також за комору.
2 Iп., Хл. і Лавр. “идета” (двоїна теперішнього часу).
3 Устави і уроки — різні, встановлені княжою владою, данини, податі і повинності.
947
1 Погост — адміністративно-господарський осередок, де княжі люди здійснювали князівські розпорядження, чинили суд, громадили данину та ін.
2 Оброк (пізніше — чинш) — різновид феодальних поборів у натуральній формі (продуктами); згодом оброк стягували грішми.
3 В Іп. і Хл. “знамения”; це — знаки-тавра княжої і боярської власності на землю, ловища та ін., зроблені на деревах, стовпах, каменях тощо.
4 В Iп., Хл. і Лавр. “мhста”; очевидно, йдеться про земельні угіддя.
955
1 Про подорож Ольги до Константинополя детально розповідає і сам Константин VII Порфірогенет (Багрянородний), наводячи, зокрема, дату першої аудієнції в нього і дату від1їзду Ольги.
2Додано з Лавр.
3 Ідеться про біблійних отроків Ана-нію, Азарію та Мисаїла, які нібито не згоріли у полум1ї печі, куди їх звелів кинути вавілонський цар Навуходоносор.
4 Це уривок із молитви, яку співають під час схрещення за православним обрядом.
5В Іп. і Хл. “видhть”; у Лавр. “видh”.
6 Притчі Соломона VIII, 17. Тут і далі в численних місцях літопису цитати з Біблії не зовсім відповідають канонічному церковнослов1янському перекладу; текст нерідко переказується, трансформується, адаптується, комбінується тощо. У перекладі дотримуємося літописного тексту, виправляючи лише явні недоречності й помилки.
7 Притчі Солом. І, 20—22.
8 Там же, XIII, 20.
9 Там же, II, 2. І
10 Там же, VIII, 17.
11 Єванг. від Іоанна VI, 37.
12 До поч. XVIII ст. протока—правий рукав Дніпра, Почайна була київською гаванню; вона порівнюється з затокою Судом — гаванню Цесарограда (див. прим. 2 до 907 р.). У літописі, де сплелися дві версії про подорож Ольги до Константинополя, виразно виступає незадоволення княгині тим прийомом, який влаштував їй візантійський імператор; вона, зокрема, була змушена дов го чекати аудієнції в Константина, і “дари многі”, які він дав їй, насправді були мізерними.
13 Перше послання Павла до корінфян І, 18.
14 Псалом LXXXI, 5.
15 Ісайя VI, 10 або Єванг. від Матфія XIII, 15.
16 Притчі Солом. XI, 18.
17 Там же, I, 24—25, 29—30.
18 Вихід XXI. 17.
19 Притчі Солом. IX, 7—8.
964
1 Пардус — гепард, хижак із родини котячих; приручений пардус був мисливським звіром.
965
1Додано з Лавр.
968
1 У Хл. виправлено на “второе”.
2 Додано з Лавр.
3 Це речення тут явно не на місці. Слова “відступили печеніги од города” мали б звучати як “обступили печеніги город”, і все речення повинно б стояти на початку розповіді про облогу Києва після слів “і не можна було вийти з города, ні вісті послати”. Як гадають, неув1язка ця сталася тому, що народну легенду про хлопця з уздечкою і про братання печенізького князя з воєводою Претичем внесено до літопису пізніше.
969
1 Ясно, що за християнською традицією Ольгу було поховано в одній із споруджених нею церков у Києві; слово “мhсто”, місце (чи уготоване місце) означає до того ж єпископський амвон (рундук), який під час архієрейської служби встановлюється посеред храму. За даними Іакова Мніха (XI ст.), останки Ольги її онук Володимир Свя-тославич переніс у Десятинну церкву, де вони покоїлися у невеликому кам1яному саркофазі з віконцем наверху.
2 Премудр. Солом. III, 1.
3 Притчі Солом. XXIX,
4 Премудр. Солом. Ill, 4. 3
5 Перша Кн. Царств II, 30. Псалом CXI, 6—8. Премудр. Солом. V, 15—16.
971
1 Тобто столицю Візантійської імперії Константинополь.
2 Грецький історик Лев Діакон, який сам бачив Святослава, залишив опис зовнішності цього руського князя: “На вигляд він був таким: середній на зріст, ні надто високий,,ні надто малий, з густими бровами, з голубими очима, з рівним носом, з голеною головою і з густим довгим волоссям, що висіло на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, і лише на одному її боці



Партнери