Завантажити

здавна узвичаєна, чинна й нині юридично-дипломатична процедура.
2 В Іп. і Хл. “да не кленется”, у Радз. навпаки — “да кленется”; перекладаємо за Іп., хоча немає цілковитої певності щодо того, чи точно перекладено цю ключову статтю. Тому наводимо тут текст оригіналу за Іп.: “да єлико явь будеть показании явлеными. да имhють вhрноє о тацhхъ явлении. а ємуже начнуть не яти вhры. да не кленется часть та. иже ищеть неятью вhры. да єгда клянется по вhрh своєи. будеть казнь яко же явится съгрhшение”. Переклад темного тексту договору Олега з Греками 911 р. є справою надзвичайно складною, а всім договорам присвячена ціла література, багато місць цих документів учені витлумачують по-різному.
3 Літра (лібра, фунт) — основна вагова одиниця римської і візантійської монетної системи (327, 45 г).
4 В Іп. і Радз., мабуть, хибно “приготовится”, треба — “противится”.
5 В Іп. і Радз. “обрящються”, треба, вважаємо, “обрящеться”.
6 В Іп. і Хл. хибно “нашему”, у Радз. “вашему”.
7 В Іп. і Хл. “въ ину страну (сторону)”, у Радз. “въ ону страну”; вірне, вважаємо, читання Радз.
8 В Iп. і Хл. хибно “да не купять”.
9 В Іп. “на дань”, у Хл. “дань”, у Радз. “на д[е]нь”.
10 В Іп. і Хл. хибно “о Руси”, у Радз. “оть Руси”.
11 В Iп. і Хл. хибно “от”, у Радз. “о”.
12 Золотий, або солід — золота римська, потім візантійська монета, основна монетна і лічильно-грошова одиниця (4,55 г, 1/72 фунта).
13 Додано з Софійського списку.
14 В Іп., Хл. і Радз. “й удолжающихь”; слово це означає “які довго перебувають, які надовго залишаються”; див. під 997 p. про облогу Білгорода печенігами: “й оудолжишася остояче вь град[h] люди”.
15 В Іп., Хл. і Радз. “възвратится”; без “не”.
16 В Іп. і Хл. “сь творихом Ивановомь (Радз. “Ивановымъ”) написанием”; давно зауважено, що тут невірно розбито. текст на слова; треба — “сътворихомъ” (учинили ми) “й ва” (і ви оба — двоїна) “новымъ написаниемъ” (новим написанням); цими словами підтверджується існування договору 907 p. як “старого”, ранішога
17 Хартія — пергамент, відповідним способом вичинена шкура телят, ягнят чи козенят.1
18 В Іп., Хл. і Радз. “нашего”, в Акад. “вашего”; оскільки було складено дві договірні грамоти — для греків і для русів, то, виготовляючи їх, треба було відповідно змінювати “ви” на “ми”, “вами” на “нами” і навпаки, що в перекладі було зроблено непослідовно; такі самі помилки є і в тексті договору Ігоря з Греками 944 p.
19 В Iп. хибно “словомъ”, у Хл. “послом”.
20 Згаданий вище Константин договір не підписував. Цей Леонів син Константин VII Порфірогенет (Багрянородний), з дитинства престолонаслідник, мав тоді всього шість років і три місяці.
21 В Іп., Хл. і Радз. “а в недhлю”, “недели”, хоч ясно, що тут ідеться про літочислення індиктами (див. прим. 1 до 852 р.); в літопис договір внесено під 912 р. за візантійським літочисленням.
22 Фофудія — особлива грецька матерія, з якої шили каптани з поясами, чи фофудоти; з середини XII ст. замість фофудій з1явилися оксамити (див. ще прим. 2 до 1115 p.).
23 Це число вирахувано від часу смерті Рюрика в 879 р
24 Додано з Радз. Розповідь про чарівництво Аполлонія Тіанського виписана з продовження перекладу “Хроніки” Амартола; місцями він важкий для тлумачення; наш переклад звірено з грецьким оригіналом.
25 В Іп. попсований текст “от лежащими на гробh трусъ”, у Радз. “о лезащимъ на градh трусъ”.
26 В Іп. “ополчать же тя и при березh си Орити”, у Хл. “при брезh сі орнити”, у1 Радз. “оплачеть же тя и при березh сыи Оронтии”.
27 Додано з грецького оригіналу.
28 В Іп. і Хл. хибно “преславныя”, у Радз. “православныя”.
29 В Іп., Хл. і Радз. хибно “здhтельствуеть”, “свидhтельствуеть”.
30 Ідеться про фараона, якому, за Біблією (Буття XLI), бог наслав пророчі сни і цим дав знати про наступні сім років урожайних і сім неурожайних, голодних.
31 В Іп. і Хл. хибно “посредh же града”, “посреди же города”; у Радз. “последи же родъ”.
913
1 Зрозуміло, що Ігор став князювати відразу після смерті Олега, восени 912р.; запис про це під 913 p. свідчить про візантійське літочислення (початок року).
2 Відомості з продовження “Хроніки” Амартола.
3 В Іп. і Хл. “заратишася”, у Радз. “затворишася”.
914
1 Відомості з продовження “Хроніки” Амартола.
915
1 Відомості про ці два походи Симеона взято з продовження “Хроніки” Амартола.
920
1 Роман Лакапін, вірменин, професійний воїн-моряк, 919 p. здійснив у Візантії державний переворот, одружив чотирнадцятилітнього імператора Константина

читати