Електронна бібліотека/Проза

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити

стола под лампой сидели графиня и Алексей Александрович, о чем-то тихо разговаривая. Невысокий, худощавый человек с женским тазом, с вогнутыми в коленках ногами, очень бледный, красивый, с блестящими прекрасными глазами и длинными волосами, лежавшими на воротнике его сюртука, стоял на другом конце, оглядывая стену с портретами. Поздоровавшись с хозяйкой и с Алексеем Александровичем, Степан Аркадьич невольно взглянул еще раз на незнакомого человека.
- Monsieur Landau! - обратилась к нему графиня с поразившею Облонского мягкостью и осторожностью. И она познакомила их.
Landau поспешно оглянулся, подошел и, улыбнувшись, вложил в протянутую руку Степана Аркадьича неподвижную потную руку и тотчас же опять отошел и стал смотреть на портреты. Графиня и Алексей Александрович значительно переглянулись.
- Я очень рада видеть вас, в особенности нынче, - сказала графиня Лидия Ивановна, указывая Степану Аркадьичу место подле Каренина.
- Я вас познакомила с ним как с Landau, - сказала она тихим голосом, взглянув на француза и потом тотчас на Алексея Александровича, - но он, собственно, граф Беззубов, как вы, вероятно, знаете. Только он не любит этого титула.
- Да, я слышал, - отвечал Степан Аркадьич, - говорят, он совершенно исцелил графиню Беззубову.
- Она была нынче у меня, она так жалка! - обратилась графиня к Алексею Александровичу. - Разлука эта для нее ужасна. Для нее это такой удар!
- А он положительно едет? - спросил Алексей Александрович.
- Да, он едет в Париж. Он вчера слышал голос, - сказала графиня Лидия Ивановна, глядя на Степана Аркадьича.
- Ах, голос!- повторил Облонский, чувствуя, что надо быть как можно осторожнее в этом обществе, в котором происходит или должно происходить что-то особенное, к чему он не имеет еще ключа.
Наступило минутное молчание, после которого графиня Лидия Ивановна, как бы приступая к главному предмету разговора, с тонкой улыбкой сказала Облонскому:
- Я вас давно знаю и очень рада узнать вас ближе. Les amis de nos amis sont nos amis. Но для того чтобы быть другом, надо вдумываться в состояние души друга, а я боюсь, что вы этого не делаете в отношении к Алексею Александровичу. Вы понимаете, о чем я говорю, - сказала она, поднимая свои прекрасные задумчивые глаза.
- Отчасти, графиня, я понимаю, что положение Алексея Александровича... - сказал Облонский, не понимая хорошенько, в чем дело, и потому желая оставаться в общем.
- Перемена не во внешнем положении, - строго сказала графиня Лидия Ивановна, вместе с тем следя влюбленным взглядом за вставшим и перешедшим к Landau Алексеем Александровичем, - сердце его изменилось, ему дано новое сердце, и я боюсь, что вы не вполне вдумались в ту перемену, которая произошла в нем.
- То есть я в общих чертах могу представить себе эту перемену. Мы всегда были дружны, и теперь... - отвечая нежным взглядом на взгляд графини, сказал Степан Аркадьич, соображая, с которым из двух министров она ближе, чтобы знать, о ком из двух придется просить ее.
- Та перемена, которая произошла в нем, не может ослабить его чувства любви к ближним; напротив, перемена, которая произошла в нем, должна увеличить любовь. Но я боюсь, что вы не понимаете меня. Не хотите ли чаю? - сказала она, указывая глазами на лакея, подавшего на подносе чай.
- Не совсем, графиня. Разумеется, его несчастье...
- Да, несчастье, которое стало высшим счастьем, когда сердце стало новое, исполнилось им, - сказала она, влюбленно глядя на Степана Аркадьича.
"Я думаю, что можно будет попросить замолвить обоим", - думал Степан Аркадьич.
- О, конечно, графиня, - сказал он, - но я думаю, что эти перемены так интимны, что никто, даже самый 6лизкий человек, не любит говорить.
- Напротив! Мы должны говорить и помогать друг другу.
- Да, без сомнения, но бывает такая разница убеждений, и притом.... - с мягкою улыбкой сказал Облонский.
- Не может быть разницы в деле святой истины.
- О да, конечно, но... - и, смутившись, Степан Аркадьич замолчал. Он понял, что дело шло о религии.
- Мне кажется, он сейчас заснет, - значительным шепотом проговорил Алексей Александрович, подходя к Лидии Ивановне.
Степан Аркадьич оглянулся. Landau сидел у окна, облокотившись на ручку и спинку кресла, опустив голову. Заметив обращенные на него взгляды, он поднял голову и улыбнулся детски-наивною улыбкой.
- Не обращайте внимания, - сказала Лидия Ивановна и легким движением подвинула стул Алексею Александровичу. - Я замечала... - начала она что-то, как в комнату вошел лакей с письмом. Лидия Ивановна быстро пробежала записку и, извинившись, с чрезвычайною быстротой написала и отдала ответ и вернулась к столу. - Я замечала, - продолжала она начатый разговор, - что москвичи, в особенности мужчины, самые равнодушные к религии люди.
- О нет, графиня, мне кажется, что москвичи имеют репутацию быть самыми твердыми, - отвечал Степан Аркадьич.
- Да, насколько я понимаю, вы, к сожалению, из равнодушных, - с усталою улыбкой,

Останні події

20.05.2025|11:40
Оголошено Короткий список VII Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея 2025 року
16.05.2025|15:50
«Танго для трьох»: він, вона і кґб
15.05.2025|10:47
Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
14.05.2025|19:02
12-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
14.05.2025|10:35
Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
14.05.2025|10:29
У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
14.05.2025|10:05
Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
14.05.2025|09:57
«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
09.05.2025|12:40
У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
09.05.2025|12:34
Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки


Партнери