Електронна бібліотека/Поезія

Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Міста будували з сонця і глини...Сергій Жадан
Сонячний хлопчикВіктор Палинський
де каноє сумне і туманна безмежна ріка...Анатолій Дністровий
Любити словомЮрій Гундарєв
КульбабкаЮрій Гундарєв
Білий птах з чорною ознакоюЮрій Гундарєв
Закрите небоЮрій Гундарєв
БезжальноЮрій Гундарєв
Людському наступному світу...Микола Істин
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
СЦЕНИ З ПІДЗЕМЕЛЛЯАнатолій Дністровий
Пізно ввечері, майже поночі...Сергій Жадан
Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Завантажити

За вечерею
з європейськими інтелектуалами
запитали:
Що для вас Україна і чому ви усі
співаєте про готовність вмирати
за неї?
Чи не краще було би
домовитися і жити?
Чи ж спокійні людські життя не цінніші?
І я подумала:
спробуй, живи й домовся,
якщо віддають половину тіла
людини яку ти любиш.
І ще подумала:
буває, що падаєш від утоми,
а щось невидиме
бере на руки й ніжно тебе проносить
крізь чумацьку печаль – просто до моря.
А буває так, що землю гризеш од відчаю,
а вітер тебе здіймає, і ніби бачиш
одну із ваших рік, простерту сильним крилом
із пір´ям дрібних приток.
А ще, буває,
будуєш дім і приходять чужі руйнувати
до каменя. Але ти встаєш –
навіть опісля розстрілу –
і будуєш спочатку.
А буває, що їдеш
крізь нашорошені села,
де жінки, старі та діти,
де століттями поспіль
козацькі похорони з голосінням при гробі,
але щороку до Великодня
білять хати, і сливки, і яблуні.
А ще буває, що легко цілуєш у шию –
і сіль тобі на губах, і Україна.
Але від мене чекали
короткої відповіді.
І я сказала:
це повітря в легенях,
загострене почуття справедливості
і свободи.



Партнери