
Електронна бібліотека/Проза
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
лежали дитячі згадки. Він почутив, що його серце оживає, і все мииувше життя на селі, в рідній сім'ї, між своїм народом, життя в пишних Сегединцях так і встало перед його душею. Він слухав пісню й прислухавсь. Його вухо силкувалось вловить милі, дорогі слова рідної пісні, повної поезії. В його навіть знов з'явилась думка записать ті слова. Голос все наближався та наближавсь, а старе серце все оживало та оживало... Коли це за тином він почув другу, іншу пісню. Коло садка йшов парубчак і затяг солдатської пісні. Пісня була така гидка, така сороміцька, така погана! Мова пісні була великорусько-солдатська й така покалічена, так перемішана з українською, що Дашкович аж зітхнув.
Дашкович, повечерявши в молодого священика, ліг спать і довго не міг заснути од тяжких нових дум. Тільки що він задрімав, як його вразила страшна картина, котру він неначе бачив своїми живими очима. Він бачив, неначе його батьківський дім стояв у садку й несподівано почав входить у землю і ввійшов зовсім, так що й сліду його не стало; потім почала входить в землю церква. Він бачив, як вона ввійшла по вікна, як було ще видно бані, потім хрести, потім вона зовсім пірнула в якусь безодню. Озираючись на всі боки, він побачив, що ціла гора з другою церквою, з хатами, з садками, з людьми рушилась з місця й почала входить в землю. Дашкович хотів крикнуть, та од переляку в його не стало голосу. Гора все входила та входила й зовсім потонула під землею. За тією горою потонула друга гора з хатами й людьми, за нею третя рушилась з лісами, а там все село почало валитись, входить в землю. Обидва ставки розлились і залили все те місце, де були колись Сегединці. Дашкович побачив одно безкрає чорне море, без кінця, без берегів. Він тільки стояв на купі цегли з рідного дому й оглядавсь навкруги. Вода підливала ту цеглу, одривала її; потроху земля одвалювалась, і він почав тонуть. Вода підходила вже йому до пояса, до плечей, до рота й полилася в рот.
Дашкович почав кричать крізь сон. Його збудили, кров кинулась йому в голову: його душило в грудях, душило коло серця. Він насилу одійшов і опам'ятавсь.
“Чудний і страшний сон! — думав Дашкович. — Це не сон, а мої тривожні думи заворушились... Каламутне море заливає Україну, і вона завалюється в його... А я й сам незчувся, як тонув у тому морі і... втопив свою Ольгу й усіх своїх дітей: одбив їх од свого народу, не передав навіть їм рідної мови, не передав їм симпатій до рідного краю, до народу. Я заблудивсь в дорозі й своїх дітей завів в якісь нетрі та пущі...”
Од ляку й тривоги старий нервовий заниділий Дашкович аж заслаб і мусив пролежать кілька день в Сегединцях, а потім згодом, трохи подужчавши, вернувсь додому в Київ.
1871 року
1 К и ї в с ь к а д у х о в н а а к а д е м і я. — Мається на увазі Києво-Могилянська академія, перша вища школа і визначний культурно-освітній центр на Україні. Створена в результаті об'єднання Київської братської школи з лаврською школою Петра Могили в 1632 p.; осередок боротьби з національним і соціальним гнобленням українського народу польською шляхтою, а також із примусовим насадженням на Україні католицизму та уніатства. В Київській академії навчалась молодь усіх станів, але переважно там учились діти козацької старшини, шляхтичів, духовенства, заможних міщан.
2 Л а в р а. — Мається на увазі Києво-Печерська лавра, давній (з 1051 p.) руський монастир, з 1598 p. — лавра. Одним із його засновників був Антоній Печорський. Києво-Печерська лавра відіграла значну роль у розвитку давньоруської та української культури. З 1926 p. Києво-Печерську лавру оголошено державним заповідником-музеєм.
3 Ц е р к в а с в я т о г о А н д р е я — йдеться про визначну пам'ятку архітектури Андріївську церкву в Києві. Збудував у 1747 — 1753 pp. архітектор І. Ф. Мічурін у стилі барокко за проектом В. В. Растреллі.
4 Д е с я т и н н а ц е р к в а — перша кам'яна церква Давньої Русі в Києві. Збудована у 989 — 996 pp., за часів князювання Володимира Святославича, руськими і візантійськими майстрами. Зруйнована у 1240 p. ордами хана Батня. У XVII — XIX ст. у Києві споруджувалися церкви під тією ж назвою (не збереглися).
5 П о д і л — один із найдавніших районів Києва, розташований у прибережній низовині між гирлом р. Почайни і схилами гір Старокиївської, Замкової, Хорівиці і Щекавиці.
6 В е л и к о р у с ь к и й с и н о д — Йдеться про найвищий орган управління Руською православною церквою, який був створений 1721 р. Петром І на зміну патріаршеству і підпорядкований світській владі.
7 Б р а т с ь к и й м о н а с т и р — йдеться про Києво-Братський монастир, заснований 1616 р. Містився між теперішньою Червоною площею, вулицею Г. Сковороди, Іллінською та Волоською вулицями.
8 К о н а ш е в и ч - С а г а й д а ч н и й — Сагайдачний Петро Кононович (р. н. невід. — 1622), гетьман українського реєстрового козацтва. Під командуванням Сагайдачного козаки здійснили успішні походи проти султанської
Останні події
- 08.09.2025|19:3211 вересня стане відомим імʼя лауреата Премії імені Василя Стуса 2025 року
- 08.09.2025|19:29Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій у 2025 році
- 08.09.2025|19:16В Україні з’явилася нова культурна аґенція “Терени”
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025