Електронна бібліотека/Поезія

ВіршіПетро Коробчук
А ось зима цього року, робить дерева тьмяними...Сергій Жадан
І хай буде знаком наближення...Сергій Жадан
Але згадати потім ріки ці...Сергій Жадан
ПрибулецьВіктор Палинський
СантаВіктор Палинський
Це не сніг...Сергій Пантюк
Розумієш, дельфін такий же хижак...Артем Полежака
Це буде вимовлено колись уперше...Сергій Жадан
Великі малі зустрічіВіктор Палинський
Навчатись відчувати...Григорій Штонь
В термітниках великих міст...Григорій Штонь
Хльости і шерех потопельних вод...Григорій Штонь
Квартирою снують струмки надвірної жаріні...Григорій Штонь
Мене хтось мстиво попередив...Григорій Штонь
Зле чуєшся, коли...Григорій Штонь
Кинджально довгі трасові вогні...Григорій Штонь
Удосвіта на прирічковий пастівник...Григорій Штонь
Cеред досвітніх близькоземних зір...Григорій Штонь
ЛюбовГригорій Штонь
Добу тому...Григорій Штонь
Природа - Храм...Григорій Штонь
Коли нема кому сказати: "Ти чарівна...."Григорій Штонь
Тиша співає...Григорій Штонь
Стрибок від осені до весни...Дмитро Лазуткін
Вино осінньої печаліВіктор Вербич
Зміниться все. І навіть незмінність тепла...Сергій Жадан
Таке, ніби – вчора...Микола Гриценко
Таке, немов всечассю свідок...Павло Вольвач
…хай скаже тепер, або замовкнеСергій Жадан
Під соснамиВіктор Палинський
О.Ч.Мар´яна Савка
Вчора почався вересень і вона...Сергій Жадан
Завантажити

Коли нема кому сказати: "Ти чарівна.
Чи просто гарна. Чи - приходь.
Посидимо. Помовчимо", -
Звикаєш не до старості, а світу
Безілюзійного. Хоч товаришування
З жінками і жіночістю - теж блуд.
Як те усе, чим із жінками був,
І - чим оце наразі став.
Поганином - то надто м´ягко.
Твердіше і точніше - брехуном.
Ситуативно різним.
Довірливим.
Як все живе - шукаючим тепла.
Й ошуканим насамкінець самим собою.
А жіноцтво...
Те саме і не те.
Коли його запрагнеш підкорити
(про насолоди ліпше промовчати, позаяк вони
самі по собі самоїдні),
Або коли ідеш
До статі слабшої у рабство,
Світ половиниться на день і ніч.
Ми вдень (назва умовна)
Ким тільки не здаємось
Собі і тим, хто нас жадає.
А без одеж, за верховенства плоті,
А надто ж у задиханій роботі
Ми - тля. А жінка
Сама Земля.
Більше ні слова.
Що ж до вже мовленого: "Помовчимо", -
Тут справа тонша.
Мовчать по-різному й про різне.
Велике щастя хай занадто пізно
Дійти до здогаду, що мова сиротить
На пережите виключно тобою.
Усі жінки, що їх ти знав,
Якщо й любили, то не завше
Лише тебе.
Не апелююй в цих справах до Небес.
Будь толерантнішим, скромнішим.
У кожній з людських ніш
Своя мораль й окрема правда...
Хочещ любові? Чи то пак - злиття
З чужою хіттю - то одне,
А прагнеш спільного життя...
Про це не мрій. Ти ж, нагадаю, тля,
А мати і любаска... Надто закохана...
Веління Духу і веління Плоті
Єднаються лише в скорботі
Без розміру і дна.
Не ми народжуєм - народжують жінки.
Що саме - я наразі мовкну.
Але народжують...
Здається все.
Що треба - сказано. А далі думай.
І наодинці, і у парі з тими,
Що теж, як просто люди,
Не полюбляють схими....
10.9.2021 р.
 
 



Партнери