Електронна бібліотека/Поезія

Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
Завантажити

Коли нема кому сказати: "Ти чарівна.
Чи просто гарна. Чи - приходь.
Посидимо. Помовчимо", -
Звикаєш не до старості, а світу
Безілюзійного. Хоч товаришування
З жінками і жіночістю - теж блуд.
Як те усе, чим із жінками був,
І - чим оце наразі став.
Поганином - то надто м´ягко.
Твердіше і точніше - брехуном.
Ситуативно різним.
Довірливим.
Як все живе - шукаючим тепла.
Й ошуканим насамкінець самим собою.
А жіноцтво...
Те саме і не те.
Коли його запрагнеш підкорити
(про насолоди ліпше промовчати, позаяк вони
самі по собі самоїдні),
Або коли ідеш
До статі слабшої у рабство,
Світ половиниться на день і ніч.
Ми вдень (назва умовна)
Ким тільки не здаємось
Собі і тим, хто нас жадає.
А без одеж, за верховенства плоті,
А надто ж у задиханій роботі
Ми - тля. А жінка
Сама Земля.
Більше ні слова.
Що ж до вже мовленого: "Помовчимо", -
Тут справа тонша.
Мовчать по-різному й про різне.
Велике щастя хай занадто пізно
Дійти до здогаду, що мова сиротить
На пережите виключно тобою.
Усі жінки, що їх ти знав,
Якщо й любили, то не завше
Лише тебе.
Не апелююй в цих справах до Небес.
Будь толерантнішим, скромнішим.
У кожній з людських ніш
Своя мораль й окрема правда...
Хочещ любові? Чи то пак - злиття
З чужою хіттю - то одне,
А прагнеш спільного життя...
Про це не мрій. Ти ж, нагадаю, тля,
А мати і любаска... Надто закохана...
Веління Духу і веління Плоті
Єднаються лише в скорботі
Без розміру і дна.
Не ми народжуєм - народжують жінки.
Що саме - я наразі мовкну.
Але народжують...
Здається все.
Що треба - сказано. А далі думай.
І наодинці, і у парі з тими,
Що теж, як просто люди,
Не полюбляють схими....
10.9.2021 р.
 
 

Останні події

01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва


Партнери