
Електронна бібліотека/Проза
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
ні Леся не повинні страждати з-за нього!
- Ну, ти будеш їсти? – Лесю почало охоплювати нетерпіння.
Костя ошелешено всівся за стіл навпроти жінки. Пляшка недешевого червоного вина опинилася між ними двома.
- Налий мені трохи, - попросила Леся і Костя наповнив їхні келихи.
Випили. Молодий торговий представник одразу ж дуже енергійно прийнявся за вечерю, але водночас крадькома пильно стежив за дружиною. Що це з нею сьогодні?
У Лесі якось дуже незвично блищали очі. Чи то від випитого вина, чи то ще від чогось. Вона явно була збуджена, щось дуже хотіла сказати, але вочевидь до пори стримувала себе.
- Знаєш, - сказала вона раптом, - кожній жінці іноді буває хочеться тимчасово перетворитися на якусь зовсім іншу людину…
Костя збентежено глянув на свою половину. До чого вона веде? Що цим хоче сказати?
- Знаєш, іноді хочеться відчути себе кимось… кимось… ну наприклад якоюсь фатальною жінкою, якоюсь куртизанкою… До речі, я колись у тебе вже запитувала, а ти тоді нічого не відповів, лише віджартувався. Скажи, ти коли-небудь був у публічному домі? Цікаво, які вони, ті дівчата? Чим відрізняються від нас, нормальних жінок.
О, Боже! Костя ледве не поперхнувся відбивною. Ця розмова, що вона означає? Невже Леся вже про все знає і тепер веде свою якусь відому лише їй гру. Але звідки вона дізналася? І що це з нею сьогодні, о, Боже? Що за маскарад? Вона ж прекрасно знає, що я ніколи не був у борделі... ну принаймні до вчорашнього дня ніколи не був. Що це - перевірка, чи вишукана садомазохістька прелюдія перед справжньою бурею із з’ясуванням стосунків, скандалом та биттям посуду?
У цій ситуації Костя вирішив за краще їсти. Він із таким явним ентузіазмом напихався вечерею, що Лесю це навіть заділо:
- Ну, досить, досить, мій обжорчику! Їжа у романтичній вечері хоч і дуже важлива частина, але зовсім не головна. Головне – ти знаєш, що…
Леся раптом клацнула кнопкою магнітофона і на кухні тихо залунала легка і ненав’язлива музика. Костина дружина граціозно підвелася з-за столу і почала дуже сексуально рухатися у такт музиці. Вона так заклично дивилася на Костю, що молодий торговий представник раптом відчув, як якась нестримна сила захопила його й теж потягла до танцю.
- Е, ні! – категорично заперечила дружина. – Танцювати буду я одна. А ти будеш дивитися. Я одна буду танцювати… стриптиз!
Костю кинуло у жар. Його щоки запалали жагучим рум’янцем і він відчув просто неймовірне збудження. Леся сьогодні й справді була неперевершеною. Дивлячись на неї зараз, він просто не міг відірватися поглядом від її палкого танцю і страшенно спокусливої фігурки. Леся виробляла під музику таке, що у Кості в якусь хвилину просто запаморочило у голові. Боже, чи міг він коли подумати, що його жінка здатне на отаке! Леся танцювала й рухалася все енергійніше, одночасно поволі позбуваючись свого яскравого сьогоднішнього одягу, і раптом у якийсь момент її руки опинилися на його шиї:
- А-а-а! – у ту ж саму мить Леся злякано скрикнула і відскочила від чоловіка. Через секунду вона вже увімкнула світло і ошелешено сплеснула руками:
- О, Боже, Костю, що з тобою?
Останні події
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем
- 16.06.2025|23:44Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
- 16.06.2025|16:24«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
- 12.06.2025|12:16«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA