Завантажити

*
вчинити замах
на віру -
так легко
просто махати
крилами
осіннього
літака
який відлітає у вирій
і в кожному
останньому
леті
шукати власного
двійника




ПОЧАТОК

спочатку були рани
а з ран витікало небо
на небі з'являлися лімфовузли
що зв’язували докупи
усі ті химерні кульки
що так безладно
вешталися по небу
(звідки вони взялися?..)
а потім вузли зростали
важчали
мов каміння
і
мов каміння
сипалися донизу
створюючи щось подібне
до тих (вже зв’язаних) кульок
які називалися
кожна
іменем бога
й богами самі ставали
бо думали
що немає
більше нікого в небі
(просто вони забули
про рани
з яких починався Всесвіт)




* * *
Номери телефонів змінюються,
Якщо довго про когось не згадувати,
І знайомі стають чужими,
Листопадовими.
Випадково стрінуться лиця -
Вже не ті,
не тішаться…
Тільки дихає час з-під листя -
В тиші.





ГЛИБИННЕ

це перерва
аби розірвати зв’язані пальці космосу
впасти й не дихати
в мороці
в неба молоці
молодим
незаміжнім місяцем
походжати
передпокоями
перед ранком
вмирати й молитися
і собою ставати
в місяці

так віддавна було
все збувалося
незагоєно цівкою крові
струменіло по свіжому терену
і терпець уривався
падав
на траву
на згадку про літепло
на загублені очі Велеса -
цього бога легкої здобичі

нерішуче стояла на віддалі
не наважувалася підступитися
тінь
смішного і сивого велета -
наче вічна загадка космосу







* * *
Так панічно боятися ладану
може тільки
хтось повдовілий…
Білий колір мені нагадує
снігів непритомне тіло.

Цілий вік
блукаю у пошуках
і брешу -
як отцю на сповіді,
і чим швидше іду,
тим довшим
видається
шлях
до любові.





* * *
я - вершина старого і чорного дуба
мене рубали громи та невидимі руки Дажбога
я вистояла
але коли прийшла людина
я впала сама
щоб ніхто не подумав
ніби здатна піддатися
силі
безсилих рук





БДЖОЛА В АПЕЛЬСИНОВІЙ ШКІРЦІ


1
вже до литок прилипли вуста трав’яного бога
нетривкою чомусь видається його загадковість
до прозріння сумно
до єгипетських ран далеко
а ми йдемо
невігласи
через провалля часу
кожен тримає по мідній гривні
(раптом трапиться храм по дорозі
купити свічку і поставити за… )
несвяткова врочистість
притаманна лише посвяченим
сік густої трави наче мед вересневий з-під Канева
до єгипетських ран зарано
до своїх так близько
аж вкривається пилом сотні разів переходжена стежка
і ти мимоволі починаєш звикати
до себе
в дорозі


2
- помаранчі з Єгипту!
- єгипетські помаранчі!..
ринок прокинувся рано щоб заснути до першої зірки
християнам сьогодні не личить стовбичити так базарно
сонце місити в бруднющій зі снігу каші
і вигукувати: - помаранчі з Єгипту! – мед з-під Канева!
бо сьогодні народиться син християнського бога
натомість
треба дмухати у середину себе
у середині себе махати ганчіркою
для витирання фруктів
може зірка різдвяна виходить насправді звідти


3
до литок прилипли вуста трав’яного бога
не зупинитися це ще не значить не стати собою
гривню можна сміливо жбурляти в провалля
все-одно повертатися а по дорозі немає храмів
теплий сон це коли залізаєш під апельсинову ковдру
і стаєш в ній бджолою
на добраніч тобі Єгипте
я дійду
от побачиш
до Канева




* * *
Не випустить… і наручниками
Навіки стисне залізними
Спокуса,
тричі заручена,
І кожного разу - з різними…
Прив’язані нервом невидимим
До днів струхлявілі мощі,
І знову збираються відьми
Дощем на недільну прощу.

Так лячно лише опівночі,
Коли залізо знеможене…
І хочеться, в небо їдучи,
Стати на Тебе схожою…







* * *
Цей дощ - густий, немов кефір,
За ним не видно навіть дому…
Знайому постать губить зір
І зустрічає незнайому.

Цей дощ - не стомлений литтям,
Як дні - не стомлені ходою…
І ми ідемо -
два життя
Під парасолькою одною…





ХМАР ПІДНЕБІННЯ

У хмар піднебіння подряпане літаками,
Неначе льодяниками - піднебіння дитини.
Я в хмар піднебіння
тікаю,
зникаю…
Хапаюсь руками,
І так забуваю,
що потім загину -
У хмар
піднебінні.
В обіймах
того, хто байдужий і зимний -
Так тепло… так ніжно і тепло,
Як тільки -
в хвилини,
Коли дозволяється бути
у Бога,
у нього,
у пеклі…
Чи…
в хмар піднебінні.
Під небом без крил -
так болюче-буденно,
Не буду триматися згадки видіннями,
Та знов літаки, наче вежі антенами,
Дряпають хмар піднебіння…





ТАК ВЛУЧНО ЛУПИТЬ ДОЩ

Так влучно лупить дощ по літерах газетних,
Так влітку лупить дощ -

читати