Завантажити

РАК ЛIТЕРАЛЬНИЙ єст вiрш, котрого лiтери, i
вспак читаючися, той же текст виражають...

Iван ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ



Спiвавтором - рiдна мова

Анатолiй МОЙСIЄНКО









І. КОЗАКУЮ У КАЗОК



х х х

Мови данина... Дивом
Нотую у тон:
О - соло гожо-голосо.
Е - Лель, леле.
А -
Вада, гадав...
У - гуд у дугу.
И - бурану наруби.
I - лети, Боже, меж обителi...
Нотi тут i тон.
У нурт - струну
Мови, де дивом -
I леза на зелi.



х х х

Козакую у казок...
Се - пес
Чи лева велич?
Велес об жах аж - бо се лев.
Лева ракуватою бiдою одiб`ю, отаву каравел -
Мечем.
Ереб бокатого так оббере -
Що в холод iдолохвощ!
О ружо-журо...
Було, гра збоку кобзар-голуб,
А на дуду - Дана...
А лодiя iдола
(Iдол гув у глодi)
На красу - вус-аркан.
Дiд:
- Ого! - й мечем його.
I розкотив виток зорi -
Яс оливо вилося...
Я сволок зорi мечем - i розколовся.
Козакую у казок.


х х х

Щодуху дощ -
Лозу в вузол;
Мов швом -
Межу; в хащах- вужем...
I лопух у полi -
Мов швом.
Жах аж!
Потоп...
I -тиш... Зорi розшитi...
Радощi в хатах... Вiщо дар...
... Довжiнь-тишу рову ворушить нiж вод.


х х х

Юно, коню, юно, коню!
Вимiри щирi ми в
Вуха жаху, в
Вороняччя норов.
I догмам годi.
У потопi потопу,
У потопі потопу
Не дожене жоден.
Юно, коню,
Юно, коню!
х х х

А та хата -
Хата на канатах;
I таланило, коли на латi
Будь-де летите... Ледь дуб
У гiллi - гу!..
У гудiннi - дугу
Дугує у гуд.
У ву-
хах:
У - гу!
Хата - шум у шатах.
Хата - гопака по гатах.
Хата - чумакам у чатах.
Хата - пракут у Карпатах.



х х х

Партитура рути... Трап...
Довкруги - вигурк вод...
Бузок вивив козуб,
У краєвиди в`є арку,
В`є у свiт і всує... в
Ноти чужини нижучи тон...
Матиме сон жiнка: так нiжно се ми там.



х х х

I розхитано меви... Живемо на тих-зорi
У могуттi лiт тугому.
I що гори Пирогощi?
Конар - бог обранок,
М`ят-сила - за листям...
I нi тiнь-лопотiнь... нi тополь... нi тiнi.






х х х

Леза зел.
Сепiя i пес.
Вiщо дими дощiв -
Асонансом ос на носа.



х х х

Мело куколем,
Мело болем...
Але перепела
Пилип
З
Низин
Веде в
З`явовир-кривов`яз
Оголiлого...
А липа лови сиволапила,
Пильно говiв огонь лип,
Яса лип отут утопилася.
Я
З утоми мотуз
Вивив
I розважав зорi.




СОНЕТ

А коло тiнi - толока.
У тон шипшин бубниш пишноту...
А крок осох осокорка,
А тонко римами рок-нота

Меча гукала кугачем.
Арену - римами рун-ера...
Е, четверили... Рев тече,
I рев - де нурт... Я тру не дверi...

Шедевру мур у мур ведеш.
Вiн: "О! Тре маки камертонiв..."
Жде то кого богокотедж?

Вiн - ока зим... а ми - законiв.
На крах - аркан, на крах - аркан!
...Мак нiжно сам, а сон - жiнкам.



х х х

Римо, ти - жито. Мир
Тримала, вишивала мирт.
Ти ж у вiкiв, у жит -
Що дощ.
Рима - що дощ, а мир -
Римами, рима мир -
Ударами рим, а раду
Трима мирт.
О, ти - жито,
Римо мир.



х х х

Не сарказм закрасен,
А так само маска та -
Масам.
А за мого богомаза -
Оксамитово ти, маско,-
Уса пса та Спасу.



х х х

Павловi Поповичу

Отави вато,
Варто трав...
О - травень! Не варто
Морозити зором...
Он воду чудовно
Низує Узин.
Низ у хатах... Узин.
Узин у хатах унизу.
Мати там...
Матиму думи там...



х х х

Сiряк я, рiс...
I роки лiсом осiли. Корi
I собi радi бiдарi босi.
Сiро рiс
Я.
Сiро дорiс
Вiрами раю. А римарiв -
У
Вiрш-рiв.
Драгна - в авангард.
I - бос собi.



х х х

Ви довго боком, оком Бог водив.
Око
В
Око.
Високо Гюго косив...
І Сиваша висі
Он Бог обно-
вив,
Бо ж об-
вив
У мак... А ви душу - дивакам...




х х х

Дiви, днi... Iндивiд,
Гадин, гнида, г...
Випив сiк її кiс,
Так, випив кат.



х х х

Щоденно сум`яттям у сон не дощ,
А та габа багата...
I
Ви... Де жереб береже Див.
О
Вiчна рамо помаранчiв,
Ми зазеленили не леза зим
(Он габа зими - дими за багно),
Ми зносили сон зим
У жарi мiражу -
I дотиками маки тодi,
I жур оп`яня по ружi,
I лип шпилi,
I
Ви... Де жереб береже Див.
I ми з Вами - зима в зимi.




х х х

А та фата...
Й iрiй...
I веселунку гукну Лесевi...
"А ну тебе, щебетуна..."
Не дожидав звади... Жоден
Тепер трепет
Її -
Йой, йой, йой!..
I смеречина черемсi:
- Ш... ш... ш...



х х х

Опо-
вив
Витiвку її у квiти, в
Вина нив.
А то - лозопозолота.
А то ще - пещота.
I зажити жазi...



х х х

Килимами-димами лик вiкiв, килимами-димами лик
Її
В`яв.




х х х

Мотор - кротом,
А
Висi мiсив
Радар.
I
От - сталебетонно тебе лат сто:
Стоп! "О!.." - "Тс!.."



х х х

Мохом я сунуся, мохом-
Бiд мохом, дiб
Мохом...
У холод умру, сонно сурму - до лоху.
I чому? Шкода садок?.. Шум очi
В атом увив, умотав.
М`язами - зима з ям.
Атома шамота
Угрупує указами зим, а закує у пургу.
...А тому - сумота.



х х х

Вiхало лахiв -
Ружа зажур.
Атакує бiда

читати