Електронна бібліотека/Поезія
- я очі розплющив у тихій темряві...Анатолій Дністровий
- після того як стихла канонада...Анатолій Дністровий
- Галява (новела)Віктор Палинський
- Вілла під крокодиломВіктор Палинський
- Перезавантаження життяМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- Вулиці тонуть у сонячній млості...Сергій Жадан
- Прошиті жилами дротів...Василь Кузан
- Протяги - ніби душі - носяться по кімнаті...Дмитро Лазуткін
- під час повітряної тривоги...Анатолій Дністровий
- ранковий трамвай у мене спитав...Анатолій Дністровий
- ІлляВіктор Палинський
- чи виберуся з цієї журби...Анатолій Дністровий
- Осінь стану воєнногоМикола Істин
- Тиха пора із домішком срібла...Сергій Жадан
- Зала очікуванняГалина Крук
- Якщо зможеш – поплач...Катерина Калитко
- За вечерею з європейськими інтелектуалами...Катерина Калитко
- Тук (новела)Віктор Палинський
- Мисливці на снігуКостянтин Москалець
- Остання осінь у житті...Віктор Дячок
- де ти була мені сестра...Тарас Федюк
- І ще таке, знаєш, пташине…Мар´яна Савка
- Прийде пора золотаМикола Істин
- Лик смерті (уривок із роману)Олександр Горбачевський
- Німа (новела)Віктор Палинський
- Повітряна тривога по всій країні...Вікторія Амеліна
- У весняне синє поле...Вікторія Амеліна
- жінка розгублена біля чужого моря...Вікторія Амеліна
- Пам´ятаю, як я себе берегла малою...Вікторія Амеліна
- зустрінемось в києві мила не дивлячись на...Тарас Федюк
- Дитя нашого часуАнатолій Дністровий
- Можна я ще скажу?..Сергій Жадан
Завантажити
ніхто не помітив як став я скляним і прозорим
іду крізь вечірні квартали й провулки
іду тротуарами мокрими від осінніх дощів
крізь мене видно дерева і тіні чужі
крізь мене видно гірлянди неонових вивісок
крізь мене видно постаті перехожих
яких підганяє додому дощ
і комендантська година
ніхто не помітив як став я скляним і прозорим
думки мої стали скляними
тривоги і пам´ять
і фрази чужі що навколо кружляють
я вічно несу
мов камінь розетський скляний
який ніхто не побачить
я пам´ятаю сміх щасливих дітей
я пам´ятаю небо чисте й безпечне
я пам´ятаю як губи мої цілували
я пам´ятаю тривоги з якими літав
ніхто не помітив як став я скляним і прозорим
як пальці мої завмерли і погляд став вічним
як голос мій зникнув у тиші німій непорушній
і килим пожовклого листя тремтить
коли по ньому ступаю
в майбутнє
скляне і холодне
29.10.22
Останні події
- 29.11.2023|13:04ВВС оголосила короткі списки Книги року ВВС-2023
- 27.11.2023|10:27Лауреатом Букера за 2023 рік став ірландський письменник Пол Лінч
- 24.11.2023|17:08Український ПЕН та The Ukrainians Media запускають онлайн-проєкт «Люди культури, яких забрала війна».
- 24.11.2023|16:42У Польщі вийшла книжка поезій Ірини Цілик «Глибина різкості та інші вірші»
- 22.11.2023|10:02«Светрики» Оксани Лущевської: вийшла затишна книжка для наймолодших до Різдва
- 21.11.2023|12:55У "Видавництві Старого Лева" вийде роман Юлії Чернінької "Барні 613"
- 21.11.2023|12:49Сергій Руденко презентує у Львові книжку "Бій за Київ"
- 20.11.2023|11:47У Львові презентували шостий том Антології патріотичної поезії «Рух Землі»
- 19.11.2023|19:43Нова книжка Павла Паштета Белянського вийшла у видавництві Vivat
- 19.11.2023|17:12У Києві відкрилася книгарня Book.ua