Re: цензії

З 2001 року періодично друкувався в ізюмській (Харківська обл.), костянтинівській (Донецька обл.) львівській, київській, запорізькій, донецькій, луганській і харківській пресі.

У 2003-2006 роках був заступником голови літоб´єднання «Крем´янець» у місті Ізюмі. З осені 2006 р. живе у Львівській області. Готував спільно з Іриною Дементьєвою до друку і видав альманах «Ізюмська гора» (2007), де надруковані його твори. Друкувався в альманахах «Digital Романтизм (вип. 1, 2) 2006,2007)», «Вакації-2» (2007), «Карамболь» (2008), антології «100 молодих авторів України» (2006), у часописах і журналах «Ї» № 46 (2007), «Склянка часу» № 44, 50 (2007, 2009), «Нова проза» (т.10) 2008)), «Четвер» № 30 (2008), «Час´ник» № 2 (2008), «СтЫх» № 24 (2008), «ШО» № 1/2 (2009), «Кур’єр Кривбасу» № 230/231 (2009), «Мистецькі ґрані» (№ 2, 3, 4, 5, 6, 2009), «Отражение» (№ 2, 2009), «DzeRkaLo» (№ 1, 2009), «Птаха» (№ 5, 2009), «Літера-Н» (№ 3, 2009), та у мережевому журналі «Захід-Схід» № 5, 7, 8(2008, 2009).

Був головним редактором рівненського журналу «DzeRkaLo».

Координатор і організатор багатьох фестивалів і акцій. Брав участь у поетичних читаннях у літературних акціях: «Неосфера» (Київ, 2007, 2008), «21» (Київ, 2007), «Мандрівний КТМ» (Харків, 2007), «Кефір» (Львів, 2007), «НаЛІТ» (Львів, 2006), «Осінній фреш» (Запоріжжя, 2008), «9.11» (Харків, 2008), «Далекий Схід – Дикий Захід» (Луганськ, 2008), «Зовсім не різні» (Донецьк, 2008), «П.Л.Я.М.А» (Львів, 2008), «Нова Абетка» (Львів, 2008), «Сліва-фест» (Київ, 2009), «Фестиваль мами і дитини» (Львів, 2009), «Триб’ют» (Львів, 2009), «День Незалежних Поетів» (Львів, 2009) та ін. Не належить до жодних літературних і політичних угрупувань. Свій стиль характеризував як контрлітература.

Учасник Революції гідності, був поранений у Маріїнському парку 18 лютого 2014 року під час сутички з «тітушками». Вільний волонтер з початку 2015 року. З грудня 2015 по березень 2016 був волонтером на базі Правого сектора «Основа» у Харкові. У квітні 2016 року певний час був на передовій поблизу Мар´їнки, але не як військовий. Згодом на волонтерських засадах облаштовував рідне село.

Автор книг:

- «Монограмота», АС «ASW», Львів, 2008. Поезія, 40 ст.

- «Ви…не», АС «Scotch», Харків, 2011. Збірник антицензурної поезії

- «Сонечкова сім´я», Видавництво «Нова Дитяча Література», Київ, 2011. Збірник дитячих віршиків та казочок (доповнена та перевидана в новій редакції за сприянням ГО «СоцІнтел» на базі видавництв «Точка» та «Мадрид» (м. Харків), за принципами універсального дизайну адаптованого для дітей з важкими порушеннями зору. 2020 рік)

- «Ми, Провінція!», «Крок» (Серія «Pixels»)., — 160 с., Тернопіль, 2012, Поезійна ритміка раннього нонконформістичного періоду (1998—2006). 48 ст.

- «Татусева книга», Видавництво Старого Лева, Львів, 2014. Дитячі віршики (в 2020 році озвучена і викладена для вільного прослуховування^[)

- «Heart Attack for Gourmens: Wariat´s Diary», Amazon Kindle, 2016. Вибрані частини з роману «Інфаркт для ґурманів. Щоденник вар´ята»

- «Ukrainian Fairy Tales for Little Patriots», Amazon Kindle, 2016. Казки

- «Інфаркт для ґурманів. Щоденник вар´ята», ПВД «Твердиня», Луцьк, 2016. Проза

- «Святославова Сварґа». «Ліра-К», Київ, 2016. Поезія.

- «УБД-реінкарнація». «Ліра-К», Київ, 2017. Контрлітературний коктейль поезії.

- «Лелечині ключі». ПОГ «СоцІнтел» спільно з видавництвом «Точка», Харків, 2019. Літературно-художнє видання адаптоване для дітей молодшого шкільного віку з важкими порушеннями зору за принципами універсального дизайну

- «Три засніжені історії». ПП «Балюк І. Б.» Вінниця, 2021, Казки^.

- «Король вірусів Ковід». ПОГ «СоцІнтел» спільно з видавництвом «Точка», Харків, 2021. Літературно-художнє видання адаптоване для дітей молодшого шкільного віку з важкими порушеннями зору за принципами універсального дизайну.

Нагороджений відзнаками: «Срібний тризуб» до 20-ліття Незалежності України за вірша «Спас віків» (2011) та від Міжнародного фестивалю поезії «Terra poetica» (2014) за вірш «Сон».

Лауреат конкурсу патріотичної поезії «Золотий Тризуб» (2-ге місце) (2011);

Лауреат міжнародної літературної премії імені Олеся Ульяненка за роман «Кладовище сердець» (в доповненому варіанті відомий як «Інфаркт для Ґурманів») опублікований у скороченому варіанті в журналі «Кур´єр Кривбасу» № 246/247 за 2010) 2012);

Лауреат Всеукраїнського конкурсу імені Леся Мартовича (номінація «Поезія») за 2014;

Лауреат Міжнародного конкурсу «Коронація слова» (Спеціальна відзнака від міжнародного поетичного фестивалю «Терра Поетіка» в номінації «Пісенна лірика») за 2014;

Лауреат літературного конкурсу серед письменників України «Українська революція 1917—1921 років» (За збірку поезій «УБД-реінкарнація») за 2018;

Лауреат I Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Поетичний десант у Слов´янську» (номінація «Дитяча тема в поезії») за 2019;

Лауреат першого ступеня харківського обласного літературного конкурсу імені О. С. Масельського в номінації «Новелістика» 2020, другого ступеня «Проза» 2019, лауреат третього ступеня 2020 та дипломант в номінації «Поезія» 2019;

Дипломант конкурсу «Гранослов-2016».

Лауреат Літературної премії імені Платона Воронька (2021, посмертно)

Лауреат спеціальної відзнаки IPA Prix Voltaire Award 2023 (посмертно).

20 грудня 2022 року на честь Володимира Вакуленка була названа одна з найдовших вулиць Ізюма. У місті Краматорськ вулиця Маршака перейменована на честь Володимира Вакуленка.

У 2023 році у видавництві Vivat друком вийшов щоденник Володимира Вакуленка «Я повертаюсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші». Видання з’явилося за сприяння Українського ПЕН, Харківського літературного музею, видавництва Vivat, Суспільного мовлення за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».