Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Василь Махно: «Життя - це сума помилок»
Учора, 9 травня, у львівській Книгарні «Є» було людно.
Адже саме там поет, письменник, володар премії «Книга року ВВС-2015» Василь Махно презентував нову, дванадцяту, поетичну збірку «Паперовий міст». Разом з головним редактором «Видавництва Старого Лева», письменницею Мар´яною Савкою говорили про міжатлантичні крихкі мости, про відчуття дому, про досвід життєвий та поетичний.
Фото - Галина Сафроньєва
«На мою думку, упродовж життя кожен пише свою книгу - зауважила на початку зустрічі Мар´яна Савка. - І наскільки різне у нас життя, настільки різні сторінки у книзі. Я б назвала 12-ту збірку Василя Махна «поетично та естетично оптимальною». А візуально-сенсове навантаження у цій книзі є дуже важливим і дуже Василевим. За що окреме «дякую» ілюстраторці Лесі Квик». До речі, частина ілюстрацій була намальована художницею ще до знайомства з Василем Махном, зокрема «портрет поета» був зроблений ще до роботи над книгою, і тільки згодом виявилося, що «поет» на диво схожий на автора збірки. Початково книга «Паперовий міст» містила лише 21 вірш про кохання.
За словами автора, у 2016 році він переживав внутрішню драму, наслідком якої стали ці вірші, що писалися на лептоп впродовж місяця щоденних поїздок у метро. Та згодом автор доповнив збірку другим розділом, залишивши, втім, незмінними «21 вірш про кохання і жодної пісні відчаю» -- своєрідну алюзію на збірку Пабло Неруди «20 віршів про кохання і одна пісня відчаю».
Два розділи збірки - це і є два береги, між якими Василь Махно прокладає «паперовий міст» своїх пережиттів та відчуттів впродовж 2015-2016 років. Але не тільки між темами постає крихкий місток. «Паперовий міст» - це також тонка нитка зв´язку між двома домівками поета, між Тернопільщиною та Нью-Йоркщиною. «Відчуття дому - дуже інтимне переживання для мене, - каже поет. - Річ у тім, що сім´ю мого діда по батьковій лінії (Юрка Махна) переселили з польського кордону на Чортківщину. Я сам п´ять років прожив у Кривому Розі, потім - на Тернопільщині, пізніше мешкав у Кракові, де викладав у Ягеллонському університеті. І тепер ось, вже 17 років, - у Нью Йорку. Тобто втрата дому - це родинна карма для мене. Зараз мій дім є на березі океану: буває сідаю на велосипед і їду до Атлантики. Але сам «дім» для мене залишився метафізичним поняттям. Не дарма фільм Олександра Фразе-Фразенка про мене має назву «Дім на семи вітрах».
«Паперовий міст - це тонкий зв´язок між Америкою і Україною, між поетом і адресатом вірша, - пояснив Махно.- Це символ, де кожне слово, рядок, вірш є частинкою моста, а сам міст - запрошенням до діалогу. Ви можете ходити цим мостом, проте не забувати, що він доволі крихкий, паперовий... У вірші, що так і зветься «Паперовий міст» є слово-загадка «Монток». Це «край землі», остання точка Лонг-Айленду з мальовничими піщаними пляжами, куди я поїхав в безуспішних намірах подивитися на будинок художника Джексона Поллока. Наслідком поїздки став вірш «Паперовий міст». Я дізнався, що у швейцарського романіста Макса Фріша є книга «Монток», яка описує почуття немолодого інтелектуала до 30-річної дівчини, його роздуми про вік, успіх, жінок. Власне, «Монток» і є ключем до вірша».
«Життя - це сума помилок. Мені подобається китайське прислів´я, що кожна людина, яку ти зустрічаєш на своєму шляху, - твій вчитель, - каже Василь Махно. - А далі вже тобі вирішувати: що брати від неї, а що ні. Так формується досвід. Єдине, що поетичний досвід не дорівнює життєвому. Він може не відповідати стилю твого життя. Це інший простір, в якому ти можеш себе вільніше почувати».
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві