"Ніхто", Міне Ґ. Кирикканат

(Х.: Фабула, 2019)

Авторка цього шпигунського роману пропонує свою, вигадану, але цілком імовірну версію подій, що сталися 2013 року в Парижі. Тоді було скоєне й досі не розкрите вбивство трьох курдських дівчат-бойовиків. За сюжетом, головні герої роману – найманий убивця та його наставник з турецьких спецслужб, готуються до операції. Складні тренування, виснажливі заняття, психологічна напруга. Один віддає накази, другий виконує, хоч би які жорстокі вони були. Вдвох вони працюють, мов у братерській зв´язці, і ніколи не відчувають каяття.

Втім, час від часу то один, то другий якимось жестом чи поглядом виказують муки, які вони носять на душі й усіляко стараються їх притлумити. "Коли настав час вилуплюватися з яйця, він першим розбив шкаралупу й вибрався назовні. Авжеж, він був найкращим із найкращих, і готовий був помірятися силами зі Старшим Братом". Тим часом французька поліція намагається отримати інформацію, що становить державну таємницю й фактично убезпечує злочинців. А перед убивцями теж постають схожі питання, пов´язані з турецькою державною таємницею: кого, навіщо й заради якої мети вони вбивають.

"Сила природи", Джейн Гарпер

(К.: Нора-друк, 2019)

У новому психологічному трилері авторки бестселеру "Засуха" чимало інтриг, які вона зазвичай залишає відкритими наприкінці кожного з розділів. Утім, головна інтрига цього разу таїться навіть не в розслідуваних героєм роману, федеральним агентом Аароном Фоком злочинах, а природі, яка являє собою основний жах для людини 21 століття. "Зібравши всі припаси на купу на землі, жінки п´ятикутником стали навколо, діставши ліхтарики і мовчки роздивляючись свої скарби. Три непошкоджені намети; менш як літр води, нерівно розподілений по п’ятьох пляшках; шість батончиків".

За сюжетом, п´ятеро жінок в Австралії вирушило в похід, повернулося чотири. Що ж сталося? Окрім того, що в горах двадцять років тому на туристів нападав жорстокий маніяк, ще ж залишаються холод і зливи, непролазні хащі й отруйні змії, голод і втома. І навіть наш досвідчений герой вже сумнівається, чи розкриє природа свої секрети, оскільки навіть розкритих в глушині злочинів фінансового характеру, явно замало супроти головної проблеми – зниклої безвісти жінки.

"Трансформація української національної ідеї", Олесь Доній

(К.: Наш Формат, 2019)

"Трансформації", про які мова у цій збірці стосуються насамперед не життя, а виживання української нації в різних "державних" умовах. Оскільки жити завжди доводилося на "рідній, не своїй землі", то варіацій на тему майбутнього у наших провидці було чимало – від гетьманської архаїки до новизни президентської республіки.

"Українські мислителі до кінця не прописали те, на яких засадах має існувати новостворена держава, і на яких саме ідейних основах повинно творитися нове суспільство, – зауважує укладач збірки Олесь Доній. – Тому Україна час від часу засвідчує чергову здатність до боротьби (майдани, відсіч російській агресії), однак збільшує своє відставання від країн євроспільноти. Можливо, варто не лише міняти політиків, а й навчитися працювати над цілями? Може, слід навчитися коригувати ідеї?"

Загалом 30 відомих українських істориків, філософів, політологів, культурологів дають у ній власні відповіді на питання про те, як розвивалася "українська ідея", чому і на якому етапі вона загальмувала, і що слід зробити, щоб "українська ідея" знову стала "українською мрією".

"Лицар Смарагдієвого ордену. Інквізитор", Юлія Чернінька

(К.: КМ-Букс, 2019)

Захоплива та містична історія про малого героя несподівано продовжується! Після всього, що трапилася з нашим відважним героєм у першій книжці цієї фантастичної епопеї, він став добре малювати. Всі дивувалися казковим істотам, які жили на його малюнках, навіть не здогадуючись, що він просто фіксує побачене в чарівному світі, де він побував. Невже надзвичайні пригоди більш не повторяться? Минуло сім місяців від того часу, і одного разу по нашого героя таки прийшли його давні друзі – вірний кіт Вовко-Славко і мудрий Гільдус Племіус. Як було не прийти, коли славне місто Люберн у небезпеці?

Тож чарівні метаморфози тривають, героєві знову доведеться рятувати світ і своїх друзів, а вороги стали ще більш підступні та жорстокі. "– Вітаємо вас, правителі чудового міста Люмберн, – вживається у знайомий образ наш герой. – Я, Смарагдієвий Лицар, прийшов до вас, щоб заручитися підтримкою на порятунок міста і його мешканців од чумної пошесті та інших негараздів". Крім того, слід додати, цей захопливий роман може врятувати також від осіннього спліну та нудьги, тож мерщій у мандри світом неймовірних пригод!

"Відкривати тут", Марія Козиренко

(Х.: Фабула, 2019)

Майже у кожному вірші цієї екзотичної збірки – справжньому мистецькому проєкту, оформленому українськими ієрогліфами – протиставлення, порівняння, нерівність. Мовляв, авторка спробувала, тепер ваша черга. Що саме? Навчитися бачити, спробувати стати краще, почути один одного, кохати без застережень. "Любов – це погана оптика. / Але без неї, / Як з´ясувалося під час не дуже гуманних експериментів / Над людьми, / Бачити геть нічого".

Тож навіть в анотації до збірки сказано, що ця книжка – аварійний вихід, який можна (і треба) відкрити будь-якої (важкої) миті. Сама ж авторка давно це для себе зробила, тож варто прочитати її віршовані послання, щоб і собі навчитися. Недаремно її дебютна збірка називалася "Сонячна бомба", а в новій маємо "невипадковий" вірш про те, що ж буває, коли не стримувати емоції та почуття:

"І тепер у сонці дірка. Можна гойдалку вчепити, / Їй сподобається точно – гойда, гойда, линь, лети. / Я – ловлю – тебе – щомиті. / Я ловлю тебе. А ти?"

"Опыты ясномыслия. Ч. 1, 2", Елена Деревянко

(К. : Саммит-книга, 2019)

Авторка цих двох збірок – відома вчена, політична консультантка, гуру керування репутацією з міжнародним іменем і громадська діячка, тематика статей і есеїв якої справді вражає. Це філософське розмаїття іноді можна порівняти зі "Спробами" Монтеня, або зі стилем Террі Пратчетта, якого вона обожнює. І це не дивно – моторика оповіді, професійна впевненість і меткий стиль справді вражають. Геополітика, менеджмент, рідний Київ, жіноча дружба.

"После прочтения книги возник вопрос, почему она не появилась ранее", – дивується Леонід Кравчук. "Відчуваєш, ніби в середньовіччі раптом з’явився Кант і розповів про принципи мислення та світосприйняття", – уточнює Дмитро Дроздовський, головний редактор журналу "Всесвіт". «Налицо и энциклопедичность знаний, и безусловный талант", – додає головний редактор журналу "Радуга" Юрій Ковальський.

Тож тут і поради можновладцям ("главное – искренность в осознании своего долга, правильная мотивация политической деятельности"), і прогнози на майбутнє ("по мнению Аттали, в ближайшие 50 лет с нашим миром произойдет несколько малоприятных трансформаций", і поради початківцям ("о том, почему бросая фекалии на вентилятор, сложно остаться в белом фраке"). Але головне, окрім професіоналізму, щира увага до читача. "Если я что-то упустила – добавьте, если переборщила – пропустите, если не согласны – поспорьте", – запрошує авторка.

"Салон Санта Муэрте", Виктор Хорунжий

(К.: Space One (Спэйс Ван), 2019)

Цей роман – екзотична і захоплююча історія про життя і смерть, про кохання і те, на що люди здатні заради нього. Зокрема – головний герой, юнак на ім´я Себастіян, закоханий в чарівну Камілу – як він поставиться до роду діяльності дівчини? Адже звіряння в любові до такого незвичайного ремесла, як своєрідні ритуальні послуги, може відштовхнути будь-кого, не лише молодого плейбоя.

Утім, всі моральні та етичні аспекти узгоджені, адже автор роману має юридичну освіту. Усе це гарантує напружену оповідь, мелодраматичний ліризм і містичну лінію в романі про Смерть і Кохання, а межові ситуації мають всі ознаки одночасно і «темної» літератури, і динамічного чтива.

"Пораженный, просто шокированный увиденным, Себастьян время от времени отрывался от завораживающего зрелища порхания девичьих рук и вглядывался в ее лицо. Девушка работала увлеченно, позабыв, казалось, обо всем на свете. На него она взглянула лишь раз, и то мельком, одарив рассеянной улыбкой, – и опять занялась мертвым стариком. Именно он был сейчас центром ее внимания, и Камилла явно получала удовольствие от своего занятия".

Ігор Бондар-Терещенко