Наталі Спасова молода сучасна македонська письменниця свій перший роман «Перше кохання на Рожевій вулиці» написала в тринадцятирічному віці. Він був опублікований та кілька разів перевиданий в Македонії, а нещодавно, завдяки поліграфічно-видавничому дому «Твердиня» і український читач отримав змогу з ним познайомитися.

В романі «Перше кохання на Рожевій вулиці» розповідається про родину Марковських, яка переїхала жити на вулицю Рожеву в будинок номер 24. Батьки Антоніо та Лоретта, їх діти Александра та Деніел і собака Лорд на новому місці зіткнуться з різними пригодами та життєвими труднощами, які подолати можна в першу чергу допомагаючи один одному.

Але головною героїнею роману є ровесниця авторки Александра. Їй, а також Деніелу, сусіду Бояну та їх шкільним приятелям, притаманні риси класичних підлітків – вони не бажають вчитися, не завжди поважають батьків та вчителів, а ще вони конкурують за увагу, готові відстоювати свої бажання силою, багато, і не завжди по доброму, жартують і, звичайно, закохуються. З іншого боку, Сандра готова захистити дівчинку-переселенця на яку накинулися однокласники чи разом з друзями рятувати власну сім’ю, та допомогти батькам розібратися в особистих проблемах. Не зважаючи на вибуховий характер вона ранима дівчинка схильна до глибоких переживань, любить свою родину та друзів.

Попри те, що роман Спасової пронизаний юнацьким максималізмом та наївністю  в ньому підіймаються важливі питання, які турбують не тільки підлітків, але й дорослих – гармонія в сім’ї, вірність, взаємовідносини в колективі, справжня дружба та перше кохання.

Звичайно, що зовсім не дивно для роману написаного тринадцятирічною тінейджеркою, в тексті є багато речей, які можуть здатися дивними. Наприклад, з лікарні де лежить травмований після аварії Боян телефонують чомусь не його батькам, а друзям-підліткам. Чи коли головна героїня після втечі з лікарні на тривалий час замешкала в літньої жінки на ім’я Ангеліна її батьки хвилюються, але не роблять активних спроб її розшукати, не звертаються до поліції. Та й сама Ангеліна теж не прикладає особливих зусиль щоб розшукати батьків дівчинки, а тільки розповідає їй про стосунки з власним сином та співчуває її втраті. Та ці моменти повністю компенсуються щирістю. Не слід забувати, що і авторка і головна героїня роману є в тому віці, коли підлітки намагаються віднайти себе і власний шлях, хоче зробити щось, що б відрізняло його від інших ровесників. Тому це на сторінках роману прагне зробити Александра, цього хотіла досягнути й авторка коли школяркою випробувала власний письменницький талант.

Роман «Перше кохання на Рожевій вулиці» читається легко, в ньому мало описів та доволі багато діалогів. Сюжет розгортається стрімко. Герої книжки розкривають свій внутрішній світ вербально та дією, а головна героїня ще й роздумами.

Безперечно, роман написаний підлітком розрахований на читача-ровесника. Адже хто може розповісти про проблеми, мрії, бажання тінейджерів краще за них самих? Звичайно, що тільки вони. А дорослому читачеві варто було б прислухатися до піднятих у романі питань не тільки для того, щоб пригадати власні юнацькі роки, але і для того, щоб зрозуміти молодь, не відштовхувати її та при потребі допомогти чи дати підлітку ненав’язливу і часом дуже потрібну пораду.