Щонайперше ця книга привертає увагу своїм форматом: вона дуже велика, дитина не зможе тримати її в руках, а має покласти на стіл чи на ліжко. Книга розрахована на читання з батьками. У цьому казковому збірнику дуже багато гарних ілюстрацій, значно більше, ніж самого тексту, що вже пояснено у назві книги «казочки-куцохвостики».

Але неможна сказати, що це якісь «куці» казки. Кожна з них має свою композицію, розрахована на читання вголос або на те, що дитина, яка ще не вміє добре читати, вчитиметься це робити саме завдяки цим творам.

Тематика казочок звична: на прикладі сну дитині пояснюється, що в році чотири сезони, в кожному з яких по три місяці, а в кожному тижні по сім днів; новий рік розпочинався з весни, але місяці домовилися, що святкуватимуть його прихід взимку; дітей батько назвав так, як потім стали називати дні тижня; квіткові царівни-барви створили веселку з сімох кольорів; кожна з семи нот має свій характер, як і п’ять пальців на руці; у сузір’ї Воза є маленька зірочка, яку називають вершником, і бачать її лише ті, хто має гострий зір; з гумором розповідається, з чого може бути створена біла смуга Чумацького шляху на небосхилі; завдяки тому, в який бік дивляться ріжки місяця, можна легко дізнатися, росте він чи старіє; квіти сперечаються, хто з них як цвіте, а ось дощик квітне парасольками. Разом із головною героїнею Марійкою маленький читач дізнається, що всміхатися можуть тільки люди і сонечко, а весна настає там, де у зелене єднаються жовта і блакитна фарби.

Кожна з цих маленьких казочок про щось розповідає дитині, у казковій формі допомагає вчитися. Радує, що ці казки мають національний український колорит, якій не заважає їхньому сприйняттю: синя і жовта фарби асоціюються з кольорами українського прапору, дощ іде на Хрещатику, а ноти створюють мелодію, присвячену Україні.