Рецензія на книгу Главініча не може бути звичайною рецензією… Якось мені так не вдається. Після прочитання, потрапляєш у безкінечний вирій роздумів. Мене ці роздуми тримали дооооовго. Все суперечило одне одному, розмішувалось, переливалося зі здогадок: "що б це мав автор на увазі?" до :"так воно таким  ж і є!". Подібні емоції викликає і головний герой книги. Ним, спершу, захоплюєшся, хоча, він, з морально-етичних поглядів, зовсім того не заслуговує. У центрі тесту стаєш спокійним і, дещо, навіть, байдужим до Йонаса і все придивляєшся до нього, наче вперше з ним знайомишся. А в кінці роману навіть трохи й ненавидиш його. Принаймні, так було зі мною.

"Життя бажань" – роман про наші потойбічні бажання, які хтось (чи то дуже сміливий, чи дуже дурний) починає таки колись  втілювати в реальність. І чи важливо їх таки втілювати? Чи не краще, щоб вони залишались лише нашим підсвідомим, яке ніколи не можливо буде пережити?

Романи Томаса Главініча стають бестселерами, не за виключенням є і "Життя бажань". Автор є одним з найбільш читабельних письменників у контексті австрійської літератури. Мушу зазначити, що роман "Життя бажань" якось зовсім вибивається з усталеної теми романів німецькомовних прозаїків, які перекладаються і видаються у видавництві "Книги-ХХІ". Роман легкий! Він сповнений життя! Він, можливо, часом, й і ні про що, бо ж про все водночас! З головою поринаєш в прекрасні еротичні сцени, в цікаві діалоги, в щирість самого й автора.

"Життя бажань" – книга для всіх! Її можна прочитати за вечір, так само, як нею можна смакувати довше. Це книга, яка чомусь вчить. Ця книга вчить візуалізовувати так свої бажання, щоб нікому від цього не було погано. Бо ж знаємо поговірку, що навіть бажати треба обережно, бо мрії мають властивість здійснюватися. У Йонаса мрії здійснилися, але чи принесло це йому бажану сатисфакцію?

Читаючи, хочеться бачити текст в стрічці. Щоб це було добре, якісне кіно, бо саме "Життя бажань" написане, наче кіноповість, де багато описів та діалогів. Де немає нічого зайвого! Лише емоції, щирість і трішки людських бажань про які десь вже писалося в Біблії, про які писалося, що за них будемо покарані. Але, допоки, це лише література, то є шанс бути прощеними